Академічна (станція метро, Санкт-Петербург)

Академічна (рос. Академическая) — станція Петербурзького метрополітену, яка розташована на Кіровсько-Виборзькій лінії. Відкрита 31 грудня 1975 року. Під час вибору назви важливу роль відіграло розташування неподалік станції науково-дослідницьких інститутів, а ряд вулиць цього району отримали назви за принципом прославлення діячів науки.

Академічна
Загальні дані
Тип колонна трисклепіна глибокого закладення
Глибина закладення 64 м
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Дата відкриття 31 грудня 1975
Архітектор(и) А. С. Гецкін, В. П. Шувалова, В. Г. Хильченко
Архітектор(и) вестибюлів А. С. Гецкін, В. П. Шувалова, В. Г. Хильченко
Виходи до проспект Науки, Гражданський проспект
Код станції АК
Географічні координати 60°00′45″ пн. ш. 30°23′45″ сх. д.
1 Кіровсько-Виборзька лінія
Легенда
ТЧ-4 «Північне»
Дев'яткіно
Громадянський проспект
Муринський струмок
Оборотний тупик
Академічна
задєл під СЗГ
Політехнічна
Площа Мужності
Ділянка «Розмиву»
Лісова
Виборзька
Оборотний тупик
Площа Леніна
Нева
Чернишевська
Площа Повстання
Володимирська
Пушкінська
Технологічний інститут
Обвідний канал
Балтійська
Нарвська
Кіровський завод
Автово
ТЧ-2 «Дачне»
ТЧ-1 «Автово»
Красненька
Ленінський проспект
Проспект Ветеранів
Оборотний тупик

Вестибюль

Наземний павільйон станції розташований у районі Гражданки на перетині проспектів Науки та Гагарінського. Фриз усередині станції виконаний з полірованого червоно-рожевого граніту, стіни касового залу облицьовані білим мармуром.

Технічна характеристика

Конструкція станції колонна трисклепіна глибокого закладення (глибина закладення — 64 м).

Оздоблення

Тематика оформлення підземного залу присвячена досягненням радянської науки. У торцьосвій стіні є напис зі словами В. І. Леніна:

Глуха стіна станції

«Тепер усі досягнення науки будуть загальнонародними. Жоден розум та геній не перейдуть на бік насилля».

Колонни перонного залу оздоблені штампованими сталевими профілями, що нагадують станцію «Маяковська» у Москві.Колійні стіни облицьовані білим мармуром, підлога — сірим гранітом. Решітки на колійних стінах закриті квадратами з нержавіючої сталі (3Х5).

За проектом для освітлення станції були використані оригінальні світильники у вигляді трубок денного без абажурів, що проіснували до 2004 року. Під час заміни освітлення ці світильники були зняті та замість них були встановлені звичайні люмінесцентні у металевих офісних плафонах. Підсумком цього стало те, що на станції стало світліше, але станція втратила сввй первісний вигляд. Нахилений хід (вихід зі станції), де розташовані 4 есклатори, розташований у північному кінці будови. Для освітлення використовуються світильники оригінальної конструкції.

Цікаві факти

  • При проходці похилого ходу щит, що перетинав пісковики, на глибині шести метрів він зірвався з стопорів та завалився у площину площею 15 кв.м. та висотою 1,6 м. Проходи до камери були завалені до розтину щитом. Після ліквідації несправностей роботи продовжились.
  • До будівництва павільйону на його місці розташовувались котельна та гаражі.
  • Станція була використана для зйомок двох фільмів — «Метрополітен попереджує» та «Осінній марафон».

Колійний розвиток

  • Колійний розвиток станції включає у себе оборотний з'їзд для відстою рухомого складу.
  • Між «Політехнічною» та «Академічною» є два тунелі без колій, що були заготівкою під лінію «Світланівський проспект» — «Проспект Луначарського» — «проспект Культури»[1]. Нині будівництво цієї лінії не планується, а натомість курсує швидкісний трамвай.

Прив'язки громадського транспорту

  • Трамвайні маршрути: 9, 38, 57.
  • Тролейбусні маршрути: 6, 31.
  • Автобусні соціальні маршрути: 40, 60, 93, 102, 103, 153, 176, 177, 178.
  • Автобусні комерційні маршрути: К-6, К-9, К-72, К-93, К-94, К-95, К-101, К-102, К-131, К-131, К-150, К-175А, К-176, К-178, К-191, К-193, К-278, К-278А, К-288, К-325, K-330

Див. також

Примітки

Ресурси Інтернету

Література

  • Петербурзький метрополітен: від ідеї до втілення. Альбом-каталог. — СПб.:ГМИСПб, 2005. ISBN 5-902671-21-3
  • Метрополітен Північної Столиці (Альбом) / Под ред. Гарюгина В. А. — СПб.: Видавництво «Лики России», 1995. ISBN 5-87417-020-0
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.