Александров Павло Сергійович
Павло́ Сергі́йович Алекса́ндров (нар. 25 квітня (7 травня) 1896, Ногінськ, нині Московської області — 16 листопада 1982, Москва) — російський та український радянський математик. Академік АН СРСР (1953). Герой Соціалістичної Праці (1969).
Александр Владимирович Зыков | |
---|---|
Александр Владимирович Зыков | |
| |
Народився |
25 квітня (7 травня) 1896[1] Ногінськ, Російська імперія |
Помер |
16 листопада 1982[2][3][…] (86 років) Москва, СРСР |
Поховання | Kavezinski cemeteryd[2][4] |
Країна | СРСР |
Діяльність | математик, викладач університету |
Alma mater | Московський державний університет імені М. В. Ломоносова (1921)[5][2] і Q4424937? (1913)[2] |
Галузь | математика |
Заклад | Московський державний університет імені М. В. Ломоносова[2], Математичний інститут імені Стєклова[2], Інститут перспективних досліджень[2] і ДНУ ім. О. Гончара |
Посада | голова |
Ступінь | доктор фізико-математичних наук |
Науковий керівник | Єгоров Дмитро Федоровичd[6] і Лузін Микола Миколайович |
Аспіранти, докторанти | Микола Шанінd[5], Vadim Arsenyevich Efremovichd[5], Aleksey Parkhomenkod[5], Yevgeny Schepind[5], George Chogoshvilid[5], Algirdas Matuzeviciusd[5], Vladimir Ivanovich Ponomarevd[5], Boris Alekseevich Pasynkovd[5], Igor Aleksandrovich Shvedovd[5], Alexey Vladimirovich Ostrovskyd[5], Vladimir Leonidovich Klushevd[5], Igor Aleksandrovich Proskuryakovd[5], Yuliya Antonovna Rozhanskayad[5], Isaak Genrikhovich Aramanovichd[5], Aleksandr Iosifovich Polakd[5], Irina Leonidovna Raukhvargerd[5], Vladimir Evgenievich Shneiderd[5], E. E. Skurichind[5], Oleg Vyacheslavovich Lokutsievskiid[5], Victor Ivanovich Zaitsevd[5], S. V. Frolovd[5], Isaak Aronovich Vainshteind[5], Курош Олександр Геннадійович[5], Понтрягін Лев Семенович[5], Тихонов Андрій Миколайовичd[5], Felix Frankld[5], Kirill Aleksandrovich Sitnikovd[5], Meer Feliksovich Bokshteind[5], Mikhail Aleksandrovich Kreinesd[5], Leonid Yakovlevich Neishulerd[5], Архангельський Олександр Володимировичd[5], Федорчук Віталій Віталійовичd[5], Кудрявцев Лев Дмитрович[5], Evgeny Mishenkod[5], Viktor Nemytskyd[5], Sergey Ryshkovd[5], Михайло Шура-Бура[5], Yuri Mikhailovich Smirnovd[5], Petru Soltand[5], Тумаркін Лев Абрамович[5] і Nickolay Vedenisovd[5] |
Членство | Академія наук НДР, Леопольдина, Російська академія наук, Академія наук СРСР, Національна академія наук США і Австрійська академія наук |
У шлюбі з | Ekaterina Romanovna Eigesd[7] |
Нагороди | |
Роботи у Вікіджерелах Александров Павло Сергійович у Вікісховищі |
Біографічні відомості
1917 року закінчив Московський університет. Студент Дмитра Єгорова та Миколи Лузіна. У 1923–1924 роках разом з Уринсоном відвідував Геттінгенський університет, де співпрацював з Гільбертом, Курантом та Нетер.
Професор Московського університету (з 1929), віце-президент Міжнародної математичної асоціації (з 1958).
Відомий працями з теорії множин і топології. Створив теорію бікомпактних просторів, методи комбінаторного (алгебраїчного) дослідження множин і просторів; йому належать заг. закони двоїстості, розробка теорії розмірності та ін.
До 1941 року протягом ряду років Александров працював за сумісництвом у Дніпропетровському університеті. Обраний іноземним членом низки зарубіжних академій.
Відзнаки та нагороди
- Сталінська премія, 1943.
- Нагороджено орденом Леніна.
Також його ім'ям названо астероїд 16810 Павелалександров.
Див. також
Примітки
- http://www.mi.ras.ru/index.php?c=inmemoriapage&id=21996&l=1
- Архів історії математики Мактьютор
- SNAC — 2010.
- Find a Grave — 1995.
- Математична генеалогія — 1997.
- Математична генеалогія — 1997.
- https://magazines.gorky.media/novyi_mi/1995/9/vospominaniya-o-sergee-esenine.html
Література
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1977. — Т. 1 : А — Борона. — 542, [2] с., [38] арк. іл. : іл., табл., портр., карти с. — С. 131.