Аліот

Аліот (ε UMa, епсилон Великої Ведмедиці) — хімічно пекулярна зоря спектрального класу A1 й має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 1,8.[1] Вона знаходиться у сузір'ї Великої Ведмедиці й розташована на відстані близько 80,9 світлових років від Сонця.[2]

HD112185

Аліот
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я Велика Ведмедиця
Пряме піднесення 12г 54х  1,75с
Схилення +55° 57′ 35,4″
Видима величина (V) 1,76[1]
Характеристики
Спектральний клас A1
показник кольору U−B 0,02
яскравість B 1,813±0,006[2]
показник кольору B−V -0,022±0,003[2]
яскравість V 1,764±0,005[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y -0,01
індекс m1 0,17
індекс c1 1,15
індекс Hβ 2,87[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 1,740[2]
Мінімальна яскравість 1,770[2]
Період фотометричної
змінності зорі		 5,08[2] доби
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) км/сек
Власний рух (μ) за пр. піднес.: 111,74± 0,45[2] мас/рік

за схиленням: -8,99± 0,49[2] мас/рік

Паралакс (π) 40,30 ± 0,62[2] мас
Відстань 80,93 світлових років
24,81 парсек
Подробиці
Маса M☉
Обертання Vsin(i)=33[3]км/сек
Інші позначення
*ep UMa, HD 112185, HIP 62956, HR 4905, BD+56 1627, GSC 3845-1190
Посилання
SIMBADдані для HD112185

Фізичні характеристики

Зоря Аліот обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 33км/сек.[3] Телескоп Гіппаркос зареєстрував фотометричну змінність даної зорі з періодом 5,08 доби в межах від Hmin=1,77 до Hmax=1,74.[2]

Пекулярний хімічний склад

Зоряна атмосфера має підвищений вміст Cr.[1]

Магнітне поле

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля у її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу крил ліній Бальмера становить 365,0±255,0 Гаус.[4]

Див. також

Джерела
  1. Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A...498..961
  2. ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.