Ангелівка (Чортківський район)

Ангелі́вка (у 1945—1990 роках Весня́не) село в Україні, у Товстенській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване в центрі району. До 2020 року адміністративно підпорядковане Подільській сільській раді. У 2001 році в селі проживало 214 осіб[2]. Зараз тут мешкає 213 людей[3].

село Ангелівка
Країна  Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Громада Товстенська селищна громада
Рада Подільська сільська рада
Облікова картка Ангелівка 
Основні дані
Засноване 1810
Населення 213
Територія 0,7 км²
Густота населення 304,29 осіб/км²
Поштовий індекс 48630
Телефонний код +380 3554
Географічні дані
Географічні координати 48°51′14″ пн. ш. 25°40′23″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
313 м[1]
Відстань до
районного центру
28 км
Найближча залізнична станція Товсте
Відстань до
залізничної станції
3 км
Місцева влада
Адреса ради 48613, с.Поділля
Карта
Ангелівка
Ангелівка
Мапа

 Ангелівка у Вікісховищі

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Товстенської селищної громади  [4]

Географія

У селі є кілька вулиць, одна з яких — Галицька.

Історія

Австрійський період

Перша писемна згадка про Ангелівку — у 1810 році, належала до громади Товсте[5]. Село названо на честь Ангелини Лянцкоронської з роду Слонецьких[6]. До 1815 року входило до складу Заліщицького округу Тернопільського краю Російської імперії, відтак з 1815 по 1854 роки до Чортківського округу (циркулу) королівства Галичини і Володимирії Австрійської імперії.

У 1854—1867 роках село підпорядковувалося Тлустенському повіту Чортківського округу[7], а після його скасування в 1867 році й до початку першої світової війни (1914) — до Заліщицького повіту королівства Галичини і Володимирії Австро-Угорщини.

1900 року в Ангелівці проживало 307 людей.

Перша світова війна, Українська революція

У серпні 1914 року село окупували російській війська. З вересня 1914 до кінця осені 1917 року Ангелівка підпорядковувалося Заліщицькому повіту Тернопільської губернії, утвореній на окупованих Росією територіях. З грудня 1917 року в краї відновила діяльність австрійська адміністрація.

У листопаді 1918 року, з проголошенням незалежної Західно-Української Народної Республіки, Ангелівка увійшла до складу суверенної української держави згідно з «Тимчасовим основним законом про державну самостійність українських земель колишньої Австро-Угорської монархії», прийнятим 13 листопада 1918 року.

Міжвоєнний період

У складі Другої Польської Республіки село в 19211939 роках село належало до Заліщицького повіту Тернопільського воєводства.

З 1934 року віднесене до гміни Тлусте-Село (Товстенської сільської гміни)[8].

Друга світова війна

З січня 1940 до серпня 1941, а відтак від 1944 до грудня 1962 року село належало до Товстенського району новоутвореної Тернопільської області. У Ангелівці була окрема сільська рада, згодом скасована і об'єднана з Подільською сільрадою.

Повоєнний період

Після Другої світової війни до 1991 р. мало назву Весняне.[9]

Пам'ятки

Є кам'яна каплиця Різдва Христового 1895 року, «фігура» Божої Матері, кам'яний хрест, пам'ятник на честь полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям 1985 року.

Політика

У селі зареєстровані осередки партій:

Парламентські вибори 2012 року

На час парламентських виборів 2012 року село Ангелівку було віднесено до округу № 167 з центром у місті Чорткові[10], у селі була одна виборча дільниця — № 610309[11].

Зі 135 виборців участь в голосуванні взяло 107 осіб. Таким чином, явка становила 79,26 %. Результати голосування за партії[12]:

Релігія

У селі парафії двох християнських конфесій:

Охорона здоров'я

У селі є медпункт.

Культура

Діє народний дім.

Господарство

У селі є фермерське господарство «Родина Тракало».

Примітки

  1. weather.in.ua
  2. «Тернопільський Енциклопедичний Словник», том 1, стор. 36
  3. Ангелівка
  4. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 22 жовтня 2021.
  5. Йосифінська (1785—1788) і Францисканська (1819—1820) метрики. Перші поземельні кадастри Галичини. П. Пироженко, В. Сіверська — Київ, 1965. — с. 18.
  6. Крищук М. Топоніміка Тернопільщини: навчально-методичний посібник. — Тернопіль, 2011. — С. 9.
  7. Handbuch der politischen Gehörden in Galizien für das Jahr 1867. — Lemberg : Aus der K.k. Galiz. Aerarial-Staats-Druckerei, 1867. — S. 127. (нім.)
  8. Dz.U. 1934 nr 64 poz. 570. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 14 lipca 1934 r. o podziale powiatu zaleszczyckiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie.
  9. Президія Верховної Ради УРСР; Указ від 18.03.1991 № 848-XII
  10. Тернопільська область. Одномандатні виборчі округи // Центральна виборча комісія. Вибори народних депутатів 2012. Архів оригіналу за 15 серпня 2012. Процитовано 23 квітня 2013.
  11. Виборчі дільниці одномандатного виборчого округу № 167 // Центральна виборча комісія. Вибори народних депутатів 2012. Архів оригіналу за 18 жовтня 2012. Процитовано 23 квітня 2013.
  12. Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 167, Тернопільська область // Центральна виборча комісія. Вибори народних депутатів 2012. Архів оригіналу за 5 березня 2016. Процитовано 23 квітня 2013.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.