Анджей Карвета
Анджей Карвета (пол. Andrzej Karweta; нар. 11 червня 1958, Єлень, ПНР — пом. 10 квітня 2010, Смоленськ, Росія) — польський віцеадмірал, командувач ВМС Польщі (2007–2010).
Анджей Карвета | |
---|---|
Народження |
11 червня 1958[1] Явожно, Сілезьке воєводство |
Смерть |
10 квітня 2010[1] (51 рік) Смоленськ, Росія Авіакатастрофа під Смоленськом 10 квітня 2010 року |
Країна | Польща |
Освіта | Військово-морська академія імені Героїв Вестерплатте |
Звання | віцеадмірал |
Нагороди | |
Анджей Карвета у Вікісховищі |
Освіта
У 1977 році закінчив загальноосвітній ліцей імені Станіслава Сташиця у Хшануві та вступив на факультет командування Військово-морської академії імені Героїв Вестерплатте у Гдині, де здобув кваліфікацію магістра навігації та представлений до першого звання офіцерського складу — підпоручника морського флоту .
У 1989 році пройшов курси вищої підготовки офіцерів, а в 1992–1997 роках навчався на аспірантурі оперативно-тактичного відділу в Командно-штабному інституті Військово-морської академії.
У 2006 році розпочав дослідження оборонної політики на факультеті оборонної стратегічної в Академії національної оборони у Варшаві, після чого направлений до Королівської академії військової підготовки у Лондоні (англ. Royal College of Defence Studies).
Військова кар'єра
Професійну військову службу розпочав у 13-й ескадрильї тральщиків у Гелі, що була частиною 9-ї флотилії берегової охорони імені контрадмірала Влодзімеж Стреєра. Спочатку призначений командиром корабельного відділу, згодом помічником капітана тральщика.
У 1986 році став командиром тральщика ORP «Czapla» проєкту 206F. За три роки прийняв командування над ORP «Mewa» і одночасно командував тактичною групою 13-ї ескадрильї тральщиків. З 1992 по 1996 рік був начальником штабу — заступником командира 13-ї ескадрильї тральщиків, а потім був командувачем військової частини.
Під час військових маневрів «US BALTOPS 2000» у Балтійському морі 2000 року командував міжнародною командою протимінних кораблів.
У 2002 році був заступником начальника відділу підводного озброєння у Головному штабі союзних збройних сил НАТО в Атлантичному океані. Одночасно виконував обов'язки польського національного військового представника в штабі SACLANT у Норфолку . У зв'язку з реорганізацією, у 2003 році обійняв посаду польського національного представника зв'язку в Командуванні об'єднаних сил з питань трансформації у Норфолку.
У 2005 році повернувся до Польщі, де до 2006 року був заступником командира 8-ї флотилії берегової оборони імені віцеадмірала Казімежа Порембського у Свіноуйсьці. У травні 2007 року підвишений до звання контрадмірала[2] та призначений заступником начальника Штабу ВМС у Гдині.
8 листопада 2007 року президент Лех Качинський присвоїв йому звання віцеадмірала[3], а 11 листопада 2007 року призначив командувачем ВМС Республіки Польща[4][5].
Смерть
Загинув 10 квітня 2010 року в катастрофі польського літака Ту-154М у Смоленську[6]. 15 квітня йому посмертно присвоєно звання адмірала флоту[7]. 26 квітня на борту музейного корабля ORP «Błyskawica» відбулася церемонія трауру за участі моряків та флагманських постів усіх підрозділів ВМС, а також шести кораблів ВМС РП — ORP «Flaming», ORP «Orkan», ORP «Metalowiec», ORP «Kaszub», ORP «Hydrograf», ORP «Piast»[8] та французького корабля FS «Sagitaire».
Похований в Баніно[9]. Перепохований 30 жовтня 2015 року[10].
Вшанування пам'яті
10 травня 2010 року у Гдині урочисто посаджений Дуб Пам'яті на честь адмірал Анджея Карвети[11], а в червні 2010 року муніципалітет Гдині прийняв рішення назвати один з парків міста його іменем[12]. 3 липня 2010 року адмірал відзначений пам'ятною дошкою у формі рози вітрів на Алеї заслуг моряків у Реві[13].
27 серпня 2010 року рішенням міської ради Жукова у селі Мішево одній із вулиць присвоєно ім'я Адмірала Анджея Карвети[14].
28 листопада 2010 року адміралу Карветі встановлено пам'ятник на морському кладовищі в Гдині-Оксив'я та пам'ятну дошка на фронтоні штабу ВМС у Гдині[15].
10 квітня 2011 року у каплиці Військової парафії при 8-й прибережній оборонній флотилії у Свіноуйсьці відкрито пам'ятну дошку, присвячену адміралу Анджею Карветі та єпископу Тадеушу Плоському[16]. Того ж дня, у залі традицій Морського навчального центру в Лендові поблизу Устки встановлено портрет адмірала Карвети[17].
10 квітня 2013 року наказом Міністра оборони Томаша Семоняка 13-й ескадрильї тральщиків присвоєно почесне ім'я адмірала флоту Анджея Карвети[18]. Церемонія присвоєння імені відбулась 29 квітня того ж року[19].
12 вересня 2015 року в парафії Воздвиження Чесного Хреста у Явожно було відкрито меморіальну дошку на честь Анджея Карвети.
7 квітня 2017 року у ліцеї імені Станіслава Сташиця у Хшанові відкрито меморіальну дошку на честь адмірала[20].
Анджею Карветі присвячені вірші, написані його дружиною Маріолою[21].
Генералів Анджея Карвету, Анджея Бласіка та Броніслава Квятковського згадали в документальному фільмі Аніти Гаргас під назвою «В ім'я пошани» (пол. W imię honoru, 2016)[22][23].
Приватне життя
Був одружений з Марією (Маріолою[24]) Йолантою. Мав трьох дітей (двох доньок та сина). Цікавився історієї і моделюванням кораблів.
Відзнаки
- Командорський Хрест Ордена Відродження Польщі (посмертно, 2010)[25]
- Срібний Хрест Заслуги (2005)[26]
- Бронзовий Хрест Заслуги (2001)[27]
- Золота Медаль «Збройні сили на службі Вітчизні»
- Срібна Медаль «Збройні сили на службі Вітчизні»
- Бронзова Медаль «Збройні сили на службі Вітчизні»
- Золота Медаль «За заслуги в обороні країни»
- Почесна відзнака «Командир військового корабля»
- Медаль «Pro Memoria»
- Перстень Галлера
- Великий Хрест Ордена Заслуг (2008, Португалія)[28]
- Почесний громадянин Сілезького воєводства (посмертно, 2011)[29]
- Почесний диплом «За заслуги перед містом Явожно» (2011)[30]
Примітки
- Internetowy Polski Słownik Biograficzny
- M.P. z 2007 r. nr 31, poz. 358
- M.P. z 2007 r. nr 85, poz. 899
- M.P. z 2007 r. nr 85, poz. 901
- Departament Prasowo-Informacyjny, Nominacje generalskie w dniu Święta Niepodległości – Ministerstwo Obrony Narodowej Rzeczypospolitej Polskiej, 2007-11-11 [dostęp: 2007-11-11]
- Lista pasażerów i załogi samolotu TU-154. mswia.gov.pl. 10 квітня 2010. Процитовано 18 липня 2010.
- Komunikat Nr 161/VI kad. sejm.gov.pl. 16 квітня 2004. Процитовано 17 квітня 2010.
- Pożegnanie admirała floty Andrzeja Karwety. mw.mil.pl. 24 квітня 2004. Процитовано 18 липня 2010.
- Msza pożegnalna admirała Andrzeja Karwety. interia.pl. 26 квітня 2004. Процитовано 18 квітня 2010.
- Anna Rębas (30 жовтня 2015). „Panie admirale. Pokazałeś, jak trzeba pełnić służbę”. Drugi pogrzeb Andrzeja Karwety. radiogdansk.pl. Процитовано 20 серпня 2016.
- Smoleński epilog. polska-zbrojna.pl. 10 травня 2010. Процитовано 18 липня 2010.
- Gdynia: Park i sala admirała Karwety. dziennikbaltycki.pl. 28 червня 2010. Процитовано 17 серпня 2010.
- Zasłużony człowiek morza Andrzej Karweta. jaw.pl. 9 липня 2010. Процитовано 17 серпня 2010.
- UCHWAŁA NR XLVII/805/2010 RADY MIEJSKIEJ W ŻUKOWIE (пол.). www.prawomiejscowe.pl. Процитовано 2 грудня 2017.
- 92. rocznica odtworzenia Marynarki Wojennej RP. mw.mil.pl. 25 листопада 2010. Процитовано 3 травня 2011.
- Odsłonięcie tablicy. parafiawojskowa.swi.pl. Процитовано 4 травня 2011.
- Tablica pamiątkowa ofiar katastrofy smoleńskiej i portret admirała Karwety w Ustce. slupsk.naszemiasto.pl. Процитовано 4 травня 2011.
- Decyzja Nr 85/MON z dnia 10 kwietnia 2013 r. w sprawie nadania imienia patrona 13. Dywizjonowi Trałowców (Dz.Urz.MON 2013 poz. 90). dz.urz.mon.gov.pl. Процитовано 1 травня 2012.
- 13 Dywizjon Trałowców imienia admirała floty Andrzeja Karwety. mw.mil.pl. 29 квітня 2013. Процитовано 1 травня 2012.
- Poświęcenie tablicy. Diecezja sosnowiecka. Процитовано 31 жовтня 2015.
- Anna Rębas (6 квітня 2016). „Bóg dał mi Ciebie wiosną i wiosną odebrał”. Żona zmarłego w katastrofie smoleńskiej admirała czyta wiersze do niego. radiogdansk.pl. Процитовано 20 серпня 2016.
- W imię honoru. tvp.pl. Процитовано 20 серпня 2016.
- Anna Sarzyńska (14 червня 2016). Trzy wdowy, trzy historie, jedna tragedia. „W imię honoru” - nowy film Anity Gargas to poruszający obraz o emocjach kobiet dotkniętych piętnem Smoleńska. wpolityce.pl. Процитовано 20 серпня 2016.
- Irena Łaszyn (8 квітня 2011). Mariola Karweta: Bardzo lubiłam być Twoją żoną. dziennikbaltycki.pl. Процитовано 20 серпня 2016.
- Komunikat Nr 163/VI kad. [dostęp 2010-04-16]
- M.P. z 2006 r. nr 1, poz. 8 – pkt 113.
- M.P. z 2001 r. nr 39, poz. 636 – pkt 790.
- Chancelaria das Ordens Honoríficas Portuguesas (порт.). dre.pt. Процитовано 12 вересня 2020.
- Honory dla admirała w Jaworznie. portalsamorzadowy.pl. 14 червня 2011. Процитовано 16 червня 2011.
- Uchwała Rady Miejskiej w Jaworznie. jaworzno.pl. Архів оригіналу за 12 липня 2011. Процитовано 16 червня 2011.
Посилання
- Wiceadmirał Andrzej KARWETA. Marynarka wojenna RP (пол.)
- Krzysztof Komorowski (red.): Kronika Wojska Polskiego 2007. Warszawa: Fundacja Polonia Militaris, 2008, s. 99. ISSN 1734-2317. (пол.)