Анджей Потоцький (кам'янецький каштелян)

Народився близько 1553 року.[2] Другий син стражника польного коронного Миколая Потоцького і його дружини Анни з Чермєньських. Вихований у кальвінському обряді.

У 1568—1569 р. разом з братом Яном навчався в університеті Ляйпціга. Після повернення додому служив у кварцяному війську. Брав участь у Лівонській (інфляндській) війні 1579-1582 років або в роті брата Яна, або стрийка Станіслава (сина Друзяни Язловецької.[3] 2 грудня 1587 р. брав участь у з'їзді Руського воєводства, підписав ухвалену конфедерацію. У 1589 р. брав участь: у Сеймі як представник Подільського воєводства, підписав Бендзинську транзакцію; у битві з татарами під Баворовом.[2] Замолоду був придворним короля Сиґізмунда II Авґуста.

Його четверо братів були пов'язані з Поділлям, посідаючи уряди кам'янецьких каштелянів, генералів подільської землі (або старост генеральних) та менш важливі посади. Як ротмістр, разом з братами, брав участь у битвах з румунами, молдованами, турками; брав участь у молдовському поході 1595 року, битві під Сучавою 12 грудня 1595 р. До 1599 р. володів частиною Потоку (Загайполя)[4].

Під час повстання (заколоту) Зебжидовського став на сторону короля Сиґізмунда ІІІ Вази. Брав участь у битві під Ґузовом 5 липня 1607 р., в якій були розбиті загони повстанців, сам був важко поранений (його віднайшли ледь живим серед чисельних тіл вбитих). Довгий час був придворним королів Сиґізмунда II Авґуста та Сиґізмунда III Вази.

У 1607 р.: посол до Сейму (від Равської кварти); став кам'янецьким каштеляном; як винагороду за заслуги перед Польщею отримав дозвіл короля на заснування «Нового міста» на власних землях біля молдовського кордону (ймовірно, йшлося про отриманий від другої дружини як віно Гвіздець[1]). Найчастіше резидував в Яблунові, ймовірно, він був фундатором місцевого кальвінського збору (існував у XVII ст). Підтримував кальвінський збір у Панівцях.[1]

У 1607—1609 р. отримав від короля в «доживоття» (з правом «цесії» нащадкам) місто Косів з прилеглими селами в Руському воєводстві та два комплекси сіл на Поділлі:

• Теремці (Теремки), Колодіївку, Шубок(ц), Колехівці (або Кубаківці)
• П'ясець, Кучу (право викупу надав 1584 р. С. Баторій), Фурманківці (Окунів), Воєводинці.

У Руському воєводстві мав містечко Косів з прилеглими селами, частину Потоку, частину сіл Яблунова, Костільників, Вільхівця, Соколова, Тишківців, Уніжа. На Поділлі мав частки в Панівцях, Сутнівцях, Малиничах, Михалкові.[5]

Сім'я

Був одружений двічі. Перша дружина — Зофія з П'ясецьких гербу Забава^{[джерело?]} (за о. К. Несецьким, Яніна; донька Флоріана П'ясецького, який воював проти турків разом з Байдою[6], мали 6 дітей:

• Миколай — придворний, ротмістр, загинув під Смоленськом, убитий кулею[7],
• Станіслав «Ревера»,
• Єжи — полковник,
• Якуб — подільський підчаший, дружина — Катажина з Кломніцьких, вдова Мацея Яблоновського[8],
• Анна (пом. 1623) — дружина Станіслава Ґольського, князя Костянтина Заславського (сина Януша Заславського, князя Кароля Самуеля Корецького (молодшого[9] брата Самійла Корецького; стала вірною РКЦ, сприяла переходу на католицтво братів Єжи, Якуба, померла у віці 30-ти років, була похована в Корці[10],
• Кристина — дружина Александера Гумецького (каштелянича кам'янецького), Самуеля Замєховського.

Друга дружина — Катажина з Бучацьких-Творовських гербу Пилява. За однією з версій, став власником Бучача після одруження з нею.[11][12] Діти:

• Ян Теодорик — галицький підкоморій,
• Кшиштоф — литовський підчаший,[3] діяч-кальвініст.[13]

• Lipski A. Potocki Andrzej h. Pilawa (ok. 1553—1609) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1983. — T. XXVII/4, zeszyt 115. — 625—831 s. — S. 769—770. (пол.)
• Niesiecki К. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… — Lwów, 1740. — T. III. — 938 s. — S. 688—689. (пол.)

• Andrzej Potocki h. Pilawa (Srebrna) (ID: 2.581.54). (пол.)