Анджело Перуцці

Вихованець футбольної школи клубу «Рома». Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1987 року в основній команді того ж клубу, в якій провів два сезони, взявши участь у 13 матчах чемпіонату. Сезон 1989–90 провів в оренді у клубі «Верона», після чого ще на рік повернувся до «Роми», у складі якої як резервний голкіпер виборов титул володаря Кубка Італії.

Привернув увагу представників тренерського штабу клубу «Ювентус», до складу якого приєднався 1991 року, а вже з сезону 1992–93 став основним воротарем команди. Відіграв за «стару синьйору» вісім сезонів своєї ігрової кар'єри. Більшість часу, проведеного у складі «Ювентуса», був основним голкіпером. Відзначався досить високою надійністю, пропускаючи в іграх чемпіонату в середньому менше одного голу за матч. За цей час додав до переліку своїх трофеїв три титули чемпіона Італії, знову ставав володарем Кубка Італії, володарем Кубка УЄФА, переможцем Ліги чемпіонів УЄФА, володарем Суперкубка УЄФА, володарем Міжконтинентального кубка.

В сезоні 1999–00 захищав кольори команди клубу «Інтернаціонале», а 2000 року перейшов до римського «Лаціо», за який відіграв 7 сезонів. Граючи у складі «Лаціо» також здебільшого виходив на поле в основному складі команди. За цей час додав до переліку своїх трофеїв ще один титул володаря Кубка Італії. Завершив професійну кар'єру футболіста виступами за римську команду у 2007 році.

1995 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Італії. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 12 років, провів у формі головної команди країни 31 матч, пропустивши 17 голів. У складі збірної був учасником чемпіонату Європи 1996 року в Англії, чемпіонату Європи 2004 року у Португалії, а також чемпіонату світу 2006 року у Німеччині, здобувши того року титул чемпіона світу.

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2008 року, увійшовши до тренерського штабу національної збірної Італії.

З 2010 року входить до тренерського штабу молодіжної збірної Італії.