Андрейченко Наталя Едуардівна
Наталя Едуардівна Андрейченко (*3 травня 1956, Москва) — радянська та російська акторка театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР (1984)[2].
Андрейченко Наталя Едуардівна | ||||
---|---|---|---|---|
рос. Наталья Эдуардовна Андрейченко | ||||
Ім'я при народженні | рос. Наталья Эдуардовна Андрейченко | |||
Народилася |
3 травня 1956[1] (65 років) Москва, СРСР | |||
Громадянство |
СРСР Росія | |||
Діяльність | кіноакторка, акторка, телеведуча, співачка | |||
Alma mater | Всеросійський державний інститут кінематографії | |||
Роки діяльності | з 1976 — тепер. час | |||
У шлюбі з | Дунаєвський Максим Ісаакович і Максиміліан Шелл | |||
IMDb | nm0028907 | |||
Нагороди та премії | ||||
| ||||
Андрейченко Наталя Едуардівна у Вікісховищі |
Біографія
Вирішила стати актрисою ще в школі. Після невдалої спроби вступити до Вищого театрального училища ім. М. С. Щєпкіна вступила до |ВГІКу, де навчалася акторській майстерності у Сергія Бондарчука та Ірини Скобцевої.
Дебютувала в кіно у 1975 році, на другому курсі, в фільмах «Від зорі до зорі» та «Колискова для чоловіків». Перший великий акторський успіх стала роль у кіноепопеї «Сибіріада» (1979). Фільм було відзначено спеціальним призом на Каннському кінофестивалі.
Найбільшим успіхом серед глядачів користувалися дві її ролі: Мері Поппінс в телефільмі «Мері Поппінс, до побачення» (1983) та Люби Антіпової в мелодрамі «Військово-польовий роман» (1983).
За роль у фільмі «Пробач» (1986) її було обрано найкращою акторкою року за версією читачів журналу Радянський екран, а за роль Катерини Ізмайлової у фільмі «Леді Макбет Мценського повіту» була номінована на кінопремію «Ніка» в категорії «найкраща жіноча роль».
У 1996 році разом з гуртом «Natasha &GooSee» записала альбом «MOST», де виступила у якості вокалістки[3].
У 2010 році стала одним з членів журі в талант-шоу «Україна сльозам не вірить» на «Новому каналі».
У 2011 році разом з Дмитром Нагієвим вела реаліті-шоу «Мама в законі» на телеканалі «Перець».
Особисте життя
Наталя Андрейченко двічі виходила заміж:
- Перший чоловік — композитор Максим Дунаєвський.
- Другий — актор і кінорежисер Максиміліан Шелл (побралися 11 червня 1986 року, розлучилися в 2005 році).
Діти:
- син Дмитрій Шелл (нар. 25 листопада 1982 року[4], син Максима Дунаєвського, узяв прізвище відчима[5]; працює в швейцарському банку).
- дочка Настасья Шелл (нар. 1989 року)[6].
У 1991 році Наталя Андрейченко емігрувала в Сполучені Штати до чоловіка; після розлучення в 2005 році повернулася до Росії[7]. З 2012 року проживає переважно в Мексиці.
Акторка є вегетаріанкою, практикує сироїдіння, займається йогою[8].
Нагороди
- 1984 — МКФ у Вальядоліді: Приз за найкращу жіночу роль («Військово-польовий роман»)[9].
- 1984 — Заслужена артистка Росії (рос. Заслуженная артистка РСФСР).
- 1984 — Премія Ленінського комсомолу (за високу акторську майстерність у фільмах останніх років).
- 1987 — Найкраща актриса року за результатами опитування журналу «Радянський екран» («Пробач»).
Фільмографія
- 1975 — Від зорі до зорі (рос. От зари до зари) - сусідка Рожнова у ресторані
- 1977 — Борги наші — Вєрка
- 1977 — Степанова пам'ятка — Танюша
- 1977 — Колискова для чоловіків — Валя Крилова
- 1978 — Степ — дівчина на возі
- 1978 — Коли йдеш – іди (рос. Уходя — уходи) — Люба
- 1978 — Сибіріада — Настя (Анастасия Соломіна)
- 1979 — Женці — Марія
- 1979 — Торговка та поет — Ольга
- 1979 — Прилетів марсіанин у літню ніч — Валькірія
- 1980 — Коней на переправі не міняють — Алла
- 1980 — Дами запрошують кавалерів — Раїса
- 1980 — Весільна ніч (рос. Свадебная ночь) — Маша
- 1981 — Мужність — Тоня
- 1982 — Нам тут жити — Аріна
- 1982 — Людмила — Зіна
- 1982 — Людина, яка закрила місто — Лазарева
- 1982 — Інспектор Лосєв — Варя Глотова
- 1983 — Військово-польовий роман — Любов Антіпова
- 1983 — Мері Поппінс, до побачення! — Мері Поппінс
- 1983 — Двоє під однією парасолькою — Людмила
- 1985 — Маріца — Маріца
- 1986 — Пробач (рос. Прости) — Маша
- 1986 — Петро Великий (міні-серіал) — Євдокія Лопухіна
- 1987 — Під знаком Червоного Хреста — Ніна Іванівна Малишева
- 1989 — Леді Макбет Мценського повіту — Катерина Ізмайлова
- 1992 — Свічки в темряві (рос. Свечи во мраке) (Естонія)
- 1994 — Тихий Дон (вийшов на екрани в 2006 році) — Дарія
- 1993 — Доктор Квін, жінка-лікарка (Dr. Quinn, Medicine Woman, телесеріал, епізод «Wave Goodbye») — княгиня Нізамова
- 1994 — Маленька Одеса — Наташа
- 1995 — Aurora: Operation Intercept — Франческа Заборцин
- 1998 — Tatort: Russisches Roulette (телесеріал; ФРН, Австрія, Швейцарія) — російська перекладачка Олена Краснова
- 1999 — Modern Vampires (ТБ) — Пантія
- 1999 — Вісім з половиною доларів — Ксенія Потєхіна
- 2000 — Формула щастя
- 2001 — Подаруй мені місячне сяйво (рос. Подари мне лунный свет) — Ірина
- 2002 — О'кей — Еля
- 2004 — Гріхи батьків (телесеріал, рос. Грехи отцов) — Марія Андросова
- 2005 — Моє велике вірменське весілля — Ірина, матір Олени
- 2008 — Дуже російський детектив — Сніжана, мати-настоятелька
- 2009 — Життя в позику (рос. Жизнь взаймы) — Людмила Адамова
- 2009 — На даху світу — Олена Наумова, акторка
Примітки
- Німецька національна бібліотека, Державна бібліотека в Берліні, Баварська державна бібліотека та ін. Record #130380091 // Німецька нормативна база даних — 2012—2016.
- Новая Российская энциклопедия: в 12 т. / Ред. кол.: А. Д. Некипелов, В. И. Данилов-Данильян, В. М. Карев и др. — М.: ООО «Издательство „Энциклопедия“» Т. 2 А — Баяр, 2005. — 960 с.: ил.
- Официальная страница рок-группы "Автограф" : Most. avtograf.com.ru. Процитовано 12 лютого 2020.
- Дмитрий Максимович Дунаевский р. 25 ноябрь 1982 — Родовод. ru.rodovid.org. Процитовано 12 лютого 2020.
- Актриса Наталья Андрейченко судится с любимым сыном. www.mk.ru (рос.). Процитовано 12 лютого 2020.
- Nastassja Schell. IMDb. Процитовано 12 лютого 2020.
- Natalia_Andreychenko_ISZ_NTV_2010.wmv (uk-UA). Процитовано 12 лютого 2020.
- Наталья Андрейченко: В день Конца света я умерла и родилась заново!. sobesednik.ru (рос.). Процитовано 12 лютого 2020.
- Енциклопедія вітчизняного кіно: Наталя Андрейченко. Архів оригіналу за 5 квітня 2015. Процитовано 3 жовтня 2015.