Анрі Орлеанський

Анрі Філіпп Марія Орлеанський (фр. Henri Philippe Marie d'Orléans; 16 жовтня 1867, Лондон, Велика Британія 9 серпня 1901, Хошимін, Кохінхіна) — французький принц, сходознавець, фотограф, художник, мандрівник, натураліст та письменник.

Анрі Орлеанський
фр. Henri d'Orléans
Народився 16 жовтня 1867(1867-10-16)[1][2] або 15 жовтня 1867(1867-10-15)[3]
Hamd, Суррей, Англія, Сполучене Королівство
Помер 9 серпня 1901(1901-08-09)[1][3][…] (33 роки)
Хошимін, В'єтнам
·малярія
Поховання Dreux Royal Chapeld
Країна  Франція
Діяльність мандрівник-дослідник, письменник, художник, фотограф, натураліст
Alma mater Коледж Станіслава в Парижіd
Рід House of Orléansd
Батько Prince Robert, Duke of Chartresd[3]
Мати Франсуаза Орлеанська[3]
Брати, сестри Марія Орлеанська, Prince Jean d’Orléansd і Маргарита Орлеанська
Діти Opal Whiteleyd[3]
Нагороди

 Анрі Орлеанський у Вікісховищі

Біографія

Представник Орлеанської гілки династії Бурбонів.

Син французького принца Роберта Філіпа Луї Євгенія Фернанда, герцога Шартрського і Франсуази Орлеанської, дочки Франсуа Орлеанського, принца де Жуанвіль. Онук по батькові Фердинанда Філіпа, герцога Орлеанського, спадкоємця французького престолу в 1830—1842 роках і Олени Мекленбург-Шверінської.

Авантюрист і мисливець, з юності цікавився далекими країнами і здійснив ряд експедицій.

З вересня 1887 по березень 1888 року здійснив експедицію з метою полювання в Сундарбан у дельті Гангу в Індії, потім зі своїм двоюрідним братом Філіпом Орлеанським — в Колкату і Непал. У березні 1888 принц побував в Японії.

У 1889 році, за прикладом свого батька, який фінансував експедицію, разом з дослідником Центральної Азії і Тибету Габріелем Бонвало[4] і католицьким місіонером Константом де Декеном здійснив подорож з Франції на кінній трійці південним Сибіром. Разом з караваном вони дісталися до Семипалатинська, Жаркента (де до них приєднався Констант де Декен, який знав китайську мову), потім по Центральній Азії, до гір Тянь-Шань, пройшли близько 300 км по Туркестану уздовж китайського кордону аж до Індокитаю.

Під час подорожі вони перетнули гірські хребти Тибету. Анрі і Габріель Бонвало стали першими європейцями, які ступили на Тибетське нагір'я.

Результати спостережень були представлені на засіданні Паризького географічного товариства. У 1892 році Бонвало в співавторстві з Анрі опублікував книгу під назвою «De Paris au Tonkin à travers le Tibet inconnu», published in 1892), [5][6] (Від Парижа до Тонкіна через невідомий Тибет). Книга містила кольорові карти і сто тисяч і вісім ілюстрацій, вигравіюваних по фотографіях принца Анрі Орлеанського. За цю працю обидва мандрівники були нагороджені золотою медаллю Географічного товариства.

У 1892 році принц зробив ще одну дослідницьку подорож до Східної Африки, після цього відвідав Мадагаскар, звідти вирушив у Тонкін у Французькому Індокитаї (нині В'єтнам). У квітні 1892 року відвідав Луанґпрабанґ у Французькому Лаосі. Результати спостережень були опубліковані в газеті «Politique Coloniale» (січень 1893 р.).

Потім Анрі відправився в Ассам. Його подорож в Індію завершилося успішним географічним відкриттям джерела річки Іраваді в районі штату Качин (Британська Бірма). За це відкриття Анрі Орлеанський був нагороджений медаллю Паризького географічного товариства і орденом Почесного легіону.

У 1897 році принц відвідав Ефіопську імперію.

Під час повторної поїздки в Ассам в 1901 році, Анрі Орлеанський помер в Хошиміні. Принц Анрі був англофобом, хоча за його географічні дослідження йому була вручена золота медаль Королівського географічного товариства.

Помер у віці 33 років, одружений не був, нащадків не залишив.

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.