Антоній Малецький
Антоній Малецький (пол. Antoni Małecki; 16 липня 1821, Об'єзєже біля Познані — 7 жовтня 1913, Львів) — польський історик літератури, історик-медієвіст, мовознавець, класичний філолог, геральдист, драматург, ректор Львівського університету (1872—1873), професор Ягеллонського, Львівського та Інсбруцького університетів, депутат Галицького крайового сейму, почесний громадянин Львова.
| Антоній Малецький | |
|---|---|
| Antoni Małecki | |
.jpg.webp) | |
| Народився |
16 липня 1821 Об'єзєже, нині ґміна Оборники, Оборницький повіт, Великопольське воєводство, Польща |
| Помер |
7 жовтня 1913 (92 роки) Львів |
| Поховання | |
| Країна |
.svg.png.webp){kind=small} Австро-Угорщина |
| Національність | поляк |
| Діяльність | геральдист, професор, політик, медієвіст, класичний філолог |
| Alma mater | Берлінський університет |
| Галузь | історія літератури, мовознавство, класична філологія, геральдика |
| Заклад | Ягеллонський університет, Львівський університет, Інсбруцький університет |
| Посада | ректор Львівського університету 1872—1873 |
| Звання | професор |
| Ступінь | доктор філології |
| Членство | Познанське Товариство приятелів наукd, Академія знаньd і Польське наукове товариство у Львові |
| Автограф |
 |
 Антоній Малецький у Вікісховищі | |
Життєпис
У 1841 році закінчив гімназію св. Марії Магдалини в Познані і вступив на навчання в Берлінський університет. Вивчав філологію під керівництвом Карла Людвіга Мішле та історію в Леопольда фон Ранке. У грудні 1844 року захистив докторат з філології на підставі праці про школу Платона. У лютому 1845 року в Берліні склав іспит на вчителя гімназії. Того ж року став викладачем польської, латинської і грецької мов та історії в гімназії св. Марії Магдалини в Познані.
У 1850—1852 роках був надзвичайним професором класичної філології в Краківському університеті. 1853—1854 — викладач польської мови в міські реальній школі в Познані, 1854—1856 — професор класичної філології Інсбруцького університету. Від 1856 року — звичайний професор на кафедрі польської мови і літератури Львівського університету, також викладав історію. Від 1864 року був членом австрійської Шкільної ради (нім. Unterichtsrat) у Відні. Співорганізатор і член галицької Шкільної крайової ради. У 1872—1873 роках був ректором Львівського університету. У грудні 1874 року перейшов на емеритуру.
Пов'язаний з Оссолінеумом: у 1869—1872 і 1882—1913 роках був заступником куратора закладу. Від 1871 року працював у міській раді Львова. У 1872 році став членом Академії знань; член-кореспондент Сербського Наукового Товариства в Белграді. Довголітній посол до Галицького крайового сейму (1876—1889), а в 1881 році став дожиттєвим членом австрійської Палати панів (Herrenhaus) у Райхсраті. Співзасновник Польської матиці у Львові, від 1888 року очолював її Виконавчу раду.
У 1873—1893 роках — співвидавець серії «Monumenta Poloniae Historica» (Пам'ятки історії Польщі). Почесний член Познанського товариства приятелів наук[1]. У 1901 році став головою новозаснованого у Львові Товариства підтримки польської науки[2] і очолював його впродовж 12 років до дня своєї смерті[3].
Антоній Малецький помер 7 жовтня 1913 року у Львові, похований на 67 полі Личаківського цвинтаря.
Відзнаки
- Почесний громадянин Львова (21 січня 1892)
- Доктор honoris causa Ягеллонського університету (1892)
- Ще за його життя одну із вулиць Львова названо ім'ям Антонія Малецького (сьогодні вулиця Григоровича)
- Іменем Антонія Малецького названі вулиці в Познані, Ольштині, Сяніку (тепер вулиця Генерала Сікорського)[4][5]
- Публічна бібліотека міста міста і ґміни Оборники названа на честь Антонія Малецького.
Вибрані праці
- Драми:
- «List żelazny» (1854),
- «Grochowy wieniec, czyli Mazury w Krakowie» (1855),
- Філологічні праці:
- «Juliusz Słowacki jego życie i dzieła w stosunku do współczesnej epoki», t. 1—2 (1866—1867),
- «Jana Kochanowskiego młodość» (1883),
- «Gramatyka języka polskiego»,
- «Gramatyka historyczno-porównawcza języka polskiego» (1879)
- Історичні праці:
- «Co rozumieć o runach słowiańskich i autentyczności napisów na mikorzyńskich kamieniach»[недоступне посилання з червня 2019] (1872),
- «Panowanie Bolesława Krzywoustego» (1873),
- «Biskupstwa w pierwotnej epoce Polski oraz klasztory w Polsce w obrębie wieków średnich» (1875),
- «Z przeszłości dziejowej pomniejsze pisma», Tom 1, Tom 2. — (Краків 1897 (перше видання 1875),
- «Studia heraldyczne» Tom 1, Tom 2 (1890),
- «Lechici w świetle historycznej krytyki» 1897, вид. 2 (1907)
- «W kwestii fałszerstw dokumentów» (1904),
- «Wybór mów staropolskich świeckich sejmowych i innych»,
Примітки
- Bolesław Erzepki. Spis członków Towarzystwa Przyjaciół Nauk w Poznaniu. — Poznań 1896. — S. 3.
- Sprawozdanie Wydziału Towarzystwa dla Popierania Nauki Polskiej za rok 1901/ — Lwów 1902. — S.24.
- Sprawozdanie Wydziału Towarzystwa dla Popierania Nauki Polskiej za rok 1913. — Lwów 1913. — S. 30.
- Wykaz firm handlowych, przemysłowych, rzemieślniczych i wolnych zawodów miasta Sanoka, Zagórza, Rymanowa, Mrzygłoda, Bukowska 1937/8. Informator Chrześcijański Архівовано 29 липня 2017 у Wayback Machine.. — Sanok : Krakowska Kongregacja Kupiecka. Oddział Sanok, 1938. — S. 6, 7, 12.
- Andrzej Romaniak. Sanok. Fotografie archiwalne. — Sanok : Muzeum Historyczne w Sanoku, 2009. — S. 334, 366. — T. I. — ISBN 978-83-60380-26-0.
Джерела
- Leon Gustaw Dziubiński. Poczet prezydentów, wiceprezydentów i obywateli honorowych miasta Lwowa. — Lwów, 1896. — S. 21—22. (пол.)
- Oskar Halecki. Antoni Małecki jako badacz dziejów piastowskich. // Kwartalnik Historyczny. — 1914. — Z. 1. — S. 1—26. (пол.)
- Bronisław Gubrynowicz. Antoni Małecki 1821—1913. — Lwów, 1920. (пол.)
- Paweł Anders. Patroni wielkopolskich ulic. — Poznań : Wydawn. Wojewódzkiej Biblioteki Publicznej i Centrum Animacji Kultury, 2006. — ISBN 9788387816766. (пол.)
Посилання
- Piotr Czartoryski-Sziler. Antoni Małecki — legendarny strażnik polszczyzny // Nasz Dziennik [дата доступу 24 лютого 2017 (пол.)
- Antoni Małecki, стаття у WIEM. (пол.)