Апостолес

Муніципалітет Апостолес на мапі однойменного департаменту

1638 року до місцевості, де зараз знаходиться Апостолес, було перенесено єзуїтське поселення Натівідад (ісп. Natividad — Різдво), яке раніше розташовувалося на території Ріу-Гранді-ду-Сул. Нова місія отримала ім'я апостолів Петра та Павла. Від цього й утворилась сучасна назва.

Перші згадки про Апостолес зустрічаються 1663 року. Однак пізніше, 1767 року іспанський король відкликав єзуїтський чин до Іспанії, а ці землі спустошились, їх поглинули джунглі.

2 червня 1817 року поблизу Апостолеса відбулася битва між військами Андреса Гвасурарі і бразильськими бандейрантами. Бандейранти були розбиті, але 1825 року вони повернулися і знищили місто.

Перші українські переселенці (12 родин — 69 осіб) разом з кількома польськими родинами 27 серпня 1897 прибули до Апостолеса[1]. На той час в Апостолесі проживало 297 осіб, більшість з яких займалася випасом худоби. Разом з хуторами населення не перевищувало 900 осіб. 1898 року було створено сільськогосподарську колонію і зведено першу церкву Апостолеса — храм Богородиці Ченстоховської. 1908 року було створено муніципальну раду. Упродовж 1897—1903 сюди прибуло 6 тисяч переселенців, переважно українців. Основний приплив емігрантів припадає на 1901—1903 рр.

28 листопада 1913 року було офіційно створено муніципалітет Апостолес.

Святкування 60-ти річчя українського поселення в Аргентині, місто Апостолес, 1958 р.

Кожній родині переселенців надавали 50 га землі (два наділи по 25 га кожний: один для випасу худоби, інший — для хліборобства), допомагали також худобою й харчами. 1909 року отець Я. Карп'як організував парафіяльну школу. 1910 засновано «Просвіту» (нині Аргентино-український клуб). 1922 збудовано в еклектичному стилі греко-католицьку церкву. У 1920-30-х рр. діяла театральна трупа під керівництвом отця Степана Вапровича. В Апостолесі є семінарія і монастир отців Василіян, при якому діє друкарня та школа сестер Василіянок. Від 1994 у середній школі офіційно викладають українську мову. Від 1997 діє український етнографічний музей. Є пам'ятник Т. Шевченкові.

Багато українських сімей займаються хліборобством, вирощують рис, кукурудзу, тютюн, чай, цукрову тростину, бавовну. Є серед українців промисловці, власники магазинів.

Відомими аргентинцями українського походження є співак Чанґо Спасюк та акордеоніст Руло Грабовецький.[2]

31 березня 2018 року у місті на перехресті вулиць України і Польщі було відкрито пам'ятник писанці. Автором української половини монументу став коломийський майстер Мирослав Ясинський[3].

Плантація мате

Головною галуззю економіки міста є вирощування, виробництво і продаж йерба мате. Апостолес навіть називають аргентинською столицею мате[4].

Також важливим джерелом доходу міста є інші галузі сільського господарства:

• скотарство
• розведення риби
• бджільництво
• овочівництво
• вирощування тютюну
• вирощування чаю
• вирощування маніоки

Також у Апостолесі присутні підприємства лісової промисловості.

Промисловість міста представлена переважно дробильнями і сушильнями для мате, рису і кукурудзи, сушильнями для чаю, холодокомбінатами і бійнями, кузнями і металообробними підприємствами, виробництвом шиферу, кераміки і цегли, дроту, автомобільних кузовів і сільськогосподарської техніки.

Згідно з даними перепису 2001 року населення Апостолеса становить 26 649 осіб, що на 44,42 % більше, ніж за минулим переписом 1991 року, коли місто мало 15 881 мешканця. За кількістю жителів Апостолес займає п'яте місце серед населених пунктів провінції Місьйонес.

Роксана Атаманюк — королева національного фестивалю Йерба Мате

За переписом 2010 року населення Апостолеса склало 42 457 мешканців[5].

Місто Апостолес відоме як один з найбільших виробників мате в Аргентині. Щороку у місті проводиться Міжнародний фестиваль мате (ісп. Fiesta Internacional de la Yerba Mate), під час якого відбуваються тематичні виставки галузі вирощування і обробки мате, мистецькі заходи тощо.

Також щороку в Апостолесі проводиться з'їзд мотоциклістів з усієї Аргентини і сусідніх країн.

Найвідомішими туристичними принадами Апостолеса є:

• Монумент першим колоністам (ісп. Monumento a los Primeros Colonos)
• Монумент Мате (ісп. Monumento del Mate)
• Церква Святих Петра та Павла (ісп. Iglesia de San Pedro y San Pablo)
• Історичний Музей і Архів Дієго де Альфаро (ісп. Museo y Archivo Histórico de Diego de Alfaro)
• Історичний Музей Хуан Шичовскі (ісп. Museo Histórico Juan Szychowski)

За межею міста знаходяться кемпінги, є кілька готелів у центрі, де також знаходяться бари, ресторани, магазини, дискотеки, казино.

Місто Апостолес має такі шляхи сполучення:

• провінційна автотраса № 1, яка сполучає його з містом Посадас на півночі і Азарою на півдні
• провінційна автотраса № 10, яка сполучає його з містом Консепсьйон-де-ла-Сьєрра на сході і Колонією Лібіг на заході
• провінційна автотраса № 202, яка поєдную його з містом Трес-Капонес
• провінційні автотраси № 201 і 3, які поєднують його з містом Серро-Асуль

• Kucy S., Nélida M. Apóstoles. Historias, memorias y culturas de un pueblo. Posadas, 1997;
• Українці в Аргентині. Київ, 1997-98. Видання 1, 2;
• Vasylyk M. Inmigración Ucrania en la República Argentina. Buenos Aires, 2000.
• М. Василик Енциклопедія сучасної України. — Т. 1. — Київ, 2001., стор. 616

• Муніципалітет Апостолеса(ісп.)
• Фестиваль мате у Апостолесі(ісп.)
• Офіційна сторінка у Facebook(ісп.)
• Офіційна сторінка муніципалітету у Facebook(ісп.)
• Фестиваль мате у Апостолесі. Офіційна сторінка Facebook(ісп.)
• Українська спільнота Апостолеса у Facebook(ісп.)(укр.)