Араї Хакусекі

Народився 24 березня 1657 в місті Едо у самурайській родині з невеликого схіхнояпонського уділу Курурі[7]. Його батько Араї Масанарі служив інспектором Цутії Тосінао, який був головою уділу і мав статус давнього васала сьоґунату Токуґава. Малолітній Хакусекі також поступив на службу до Цутії і невдовзі став його фаворитом.

1677 року у 21-річний віці Араї взяв участь у політичних міжусобицях всередині роду Цутія. Його партія програла і він був покараний ув'язненням. Проте через два роки Араї звільнився завдяки тому, що сьоґунат позбавив рід Цутія головування в Кукурі-хані. 1682 року він поступив на службу до сьоґунату, до старійшини Хотти Масатосі, але двома роками поспіль останній був убитий політичними опонентами.

1691 року Араї полишив рід Хотта і відкрив приватну школу на схід від Едоського замку. 1693 року, за рекомендацією наставника Кіносіти Дзюн'ана, він поступив на службу до голови Кофу-хану Токуґави Цунатойо лектором з неоконфуціанства й історії. В цей час Араї впорядкував історичне дослідження в дидактичному стилі «Генеалогія ханів»[8], присвячене походженню та здобуткам найбільших самурайських родів.

1704 року Токуґава Цунатойо став офіційним спадкоємцем 5-м сьоґуна Японії, Токуґави Цунайосі. Прийнявши ім'я Токуґави Ієнобу, він перебрався жити до Едоського замку і взяв разом із собою Араїї. Останній був переведений на службу в Едо, де виконував обов'язки придворного історіографа та радника сьоґунського спадкоємця. 1709 року, після сходження 6-го сьоґуна Токуґави Ієнобу на посаду, Араї став постійно брати участь в нарадах центрального уряду. Незважаючи на незначне походження, його прирівняли до статусу хатамото, доручили землі з річним доходом у 1000 коку, надали 5-й молодший ранг та титул голови провінції Тікудзен. За ініціативи Араї сьоґунат провів реформу золотої і срібної валюти, складав церемоніал прийняття корейських послів сьоґуном, встановив нові мита і обмеження на імпорт ряду іноземних товарів. Історіограф також ініціював диспути довкола скасування практики насильної передачі буддистським монастирям доньок Імператорських принців і помилування італійського місіонера Джованні Сідотті. В ході розмов з останнім Араї склав «Збірку поглядів і дивних розповідей»[9] (1709) та «Записи про почуте з Заходу»[10] (1715). Крім цього він брав участь у розробці проекту поправок до «Законів для військових домів» і розв'язанні складних судових процесів.

1712 року, після смерті Ієнобу, Араї продовжував прислужувати 7-му сьоґуну Токуґаві Ієцуґу. Завдяки порадам першого період панування Ієцуґу отримав назву «благодатного правління»[11].

Араї Хакусекі був неонфуціанцем чжусіанської школи. Проте більшість його робіт присвячені не філософії та етиці, а історії. Окрім «Генеалогії ханів», Араї склав курс лекцій «Додаток для історичних читань»[12], праці з стародавньої історії Японії «Стародавня історія»[13], «Діалоги з стародавньої історії»[14], а також біографічну працю, яка має характер хроніки 17—18 століття, «Записи зломленого хмизу»[15]. Також у літньому віці він упорядкував «Питання до історії»[16], які не збереглися.

Крім історії Араї займався вивченням географії, літератури, японської мови, фольклору, археології, релігії, військової справи, біології тощо. Він був автором дослідження і енциклопедичного словника «Східна вишуканість»[17], який згодом використовували японські вчені Камо Мабуті та Мотоорі Норінаґа. Араї також зробив одні з перших етнологічних розвідок про айнів «Записи про едзо»[18] та рюкюсців «Записи про південніостровів»[19]. Хоча у модерній Японії Араї вшановують як вченого, в Японії періоду Едо він вважався першокласним поетом. Його «Збірку віршів Хакусекі»[20] високо оцінювали не лише вдома, а й в Кореї та Китаї.

Помер Араї Хакусекі 29 червня 1725 року в Едо. Поховали його у монастирі Хоїндзі в районі Асакуса[21].

• Мале безслав'я сьогодні переростає у велике в майбутньому.
• Маєш великі плани — не женись за хвилинною вигодою.
• Не можна вірити тому, що люди говорять. Слід перевірити правдивість їхніх слів, детально перевіривши джерела.
• Говорити з опонентом мовою складних професійних термінів — пуста справа. Розмова має сенс, коли опонент розуміє, про що ти говориш.
• Говори не для себе, а насамперед для інших.
• Знай, опонент тебе не розуміє тебе не тому що дурний, а тому що ти не можеш належно йому пояснити.

Араї Хакусекі // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

• (яп.) 新井白石全集 / 新井白石著; 今泉定介編輯, 校訂. — 第1 — 第6冊, 附録. — 東京: 国書刊行会, 1905—1907.

• Рубель В. А. Японська цивілізація: традиційне суспільство і державність. — К. : «Аквілон-Прес», 1997. — 256 с. — ISBN 966-7209-05-9.

• Біографія Араї Хакусекі (яп.)
• Найвидатніший енциклопедист Японії раннього нового часу (яп.)