Арета Франклін

Виросла в Детройті (штат Мічиган) у родині священика й разом із сестрами змалку співала в церковному хорі. Уже в 14 років були зроблені перші записи її вокалу. З 1966 року, Франклін записувалася лейблом Columbia Records, проте її пісні рідко потрапляли в чарти, і хоча серед тривіальних комерційно орієнтованих записів цього періоду іноді проступали риси соулу, цей період не вважається успішним.

В кінці 1966 року продюсер Джеррі Векслер відчув талант співачки до соулу і запросив співачку співпрацювати з лейблом Atlantic Records. Він привіз її Алабаму, де був записаний сингл «I Never Loved a Man (The Way I Love You)», що зробив прорив у кар'єрі співачки та історії ритм-енд-блюзу в цілому.

З початку 1967 і до кінця 1968 року 10 пісень Франклін постійно посідають вищі сходинки у поп-чартах, зокрема це пісні «Chain of Fools», «(You Make Me Feel Like) A Natural Woman», а також «Respect», що стала гімном феміністського руху.

Співачка стає обличчям чорної Америки, що усвідомила свою силу в роки боротьби за цивільні права. Її різкий, впевнений вокал у супроводі з новаторськими аранжуваннями було прийнято за еталон класичного соулу. Проблемою співачки залишався репертуар, тому чільне місце в її репертуарі займали вже відомі шлягери інших виконавців — The Drifters («Spanish Harlem»), Діонн Ворвік («I Say a Little Prayer»), The Rolling Stones, The Beatles, Simon & Garfunkel та інших.

Останнім великим успіхом Арети Франклін у чартах став кавер пісні Стіві Вандера «Until You Come Back to Me» (1974). Пізніше зі спадом популярності соулу Франклін записувала традиційні шлягери, нерідко в дуетах з молодими виконавцями.

Під час церемонії нагородження медаллю Свободи

Дует Франклін з Джорджем Майклом в 1986 році очолив хіт-парад Великої Британії, а її найбільш успішний сингл 1990-х, «A Rose Is Still a Rose» (1998), був записаний разом з Лорін Гілл з The Fugees.

2005 року Арета Франклін була нагороджена найвищою нагородою США — медаллю Свободи.

Записані в різні роки дуети «королеви» Арети Франклін з її хрещеною дочкою Вітні Г'юстон, Мераєю Кері, Енні Леннокс, Мері Джей Блайдж, Френком Сінатрою, Глорією Естефан, Крістіною Агілерою та іншими виконавцями були в 2007 році випущено окремим диском «Jewels in the Crown: All -Star Duets with the Queen».

Померла 16 серпня 2018 року в Детройті на 77-му році життя[4]. Причиною смерті став рак підшлункової залози, з яким виконавиця боролася ще з 2010 року. Похована в Детройті.

Франклін мала чотирьох синів. Вперше завагітніла у 12-річному віці. Свою першу дитину назвала Кларенсом на честь батька[5], 28 січня 1955 року.

Арета Франклін була двічі одружена. З першим чоловіком, на ім'я Тед Вайт, вона одружилася 1961 року[6][7]. В шлюбі було домашнє насильство. Пара розлучилася в 1969 році. Другого чоловіка Франклін зустріла в церкві свого батька. З 1978 по 1984 рік співачка була одружена з американським актором Глінном Турманом, але цей шлюб закінчився розлученням.

Франклін та кілька інших американських зірок відмовилися брати участь у інавгурації президента Дональда Трампа 2017 року, що стало масштабним актом музичного протесту.

Була християнкою[8][9], зареєстрованою демократкою[10], рішучо підтримувала боротьбу за права корінних американців[11].

• 1980 — Брати Блюз — місіс Мерфі
• 1998 — Брати Блюз 2000 — місіс Мерфі

• Офіційний сайт Арети Франклін (англ.)
• Сайт фанів Арети Франклін (англ.)
• Біографія Арети Франклін на сайті All Music Guide (англ.)
• Тексти та відеофайли на порталі Tekstovi Pesama (серб.)