Артем Бебик

Артем Бебик (нар. 7 лютого 1990, м. Миколаїв) — український письменник, перекладач, блоґер, організатор літературних заходів і маркетолог[2][3][4]. Знакова особа і піонер української інтернет-субкультури іміджборд[5][6]. Родом з Миколаєва, живе і працює у Львові.

Артем Бебик
Ім'я при народженні Артем Бебик
Народився 7 лютого 1990(1990-02-07) (32 роки)
м. Миколаїв
Громадянство  Україна
Національність українець
Діяльність письменник
Alma mater МНУ ім. Сухомлинського[1]
Мова творів українська
Напрямок вірші, верлібри, проза

Пише вірші, оповідальні форми. Друкується в журналах "Дзвін", "Соборна вулиця" та інших.

Веде кілька блоґів, зокрема популярний мікроблоґ на Фейсбуку.

Життєпис і творчість

Народився в Миколаєві в робітничій сім'ї російськомовних українців. Повністю перейшов на українську в 19 років, що було пов'язано з рішенням писати рідною мовою.[7]

Ранній етап творчості експериментальний, дехто характеризує як постмодерністський, хоча сам автор зізнавався, що приліпив "ярлик" цього напрямку "з маркетологічною метою".[8]

В Миколаєві організовував літературні читання і літературно-музичні вечори.[9]

Виступав на групових і сольних літературних читаннях[10] у Києві, Миколаєві[9][11][12], Одесі, Херсоні, Луцьку[13], Івано-Франківську, Харкові, про що звітував на блозі[14].

Артем Бебик разом з Олегом Дорошем, Іриною Павленко та групою інших миколаївських літераторів є учнем миколаївського письменника Михалка Скаліцкого.[7][9]

2016 року переїхав до Львова. Закінчив львівські курси письменницької майстерності, де серед лекторів були Тарас Прохасько, Юрій Винничук, Юрій Андрухович. За словами Артема Бебика, Тарас Прохасько і Юрій Винничук позитивно відгукнулися про його тексти.[15]

Роман "Тихий Дім" Богдан Смоляк в критичному огляді журналу Дзвін називає "абсолютно збитошним, технологізовано-сленгованим" і відзначає як такий, що запам'ятовується.[16] Щодо іншої публікації, історії "Розбиваючи місто", пан Смоляк виділяє "гіпемоторику стосунків", як провідну цінність тексту.[17]

Критика

Головною мішенню критики в текстах Артема Бебика зазвичай є нецензурна лексика, яку автор вільно використовує. Наприклад, коли коментар Артем Бебика опублікували в рамках проекту "Переходь на мову", то це спричинило деяку критику, що втім не завадило передати суть, як відзначив в інтерв'ю організатор проекту Олександр Іванов[18]:

Поет із Миколаєва Артем Бебик написав вірша про російську з лайкою, і ми його додали до розповіді. Трохи нас критикували читачі за таку поезію. Але головне, що саму тематику дуже тепло сприймають, у тому числі, російськомовні.

Публічні дискусії

Відгук у пресі отримала суперечка Артема Бебика з колишнім міністром економіки Тимофієм Миловановим, де перший розкритикував екс-міністра за неприйняття книжок. Дискусія закінчилася переходом державного чиновника на російську й проханням поета говорити з ним державною мовою, на що міністр не відреагував.[19]

Публікації

2015 — добірка віршів — журнал "ТекстOver"[20]

2016 — В окияні одиноких акаунтів (добірка віршів) — журнал "Соборна вулиця"[21]

2018 — роман "Тихий Дім" — журнал "Дзвін"

2019 — новела "Розбиваючи місто" — журнал "Дзвін"

Відзнаки

Золота Арфа (2012) — лавреат[22]

Посилання

Особистий блоґ

Авторська сторінка в Фейсбуку з онлайн-публікаціями

Блоґ про інтернет-маркетинг Архівовано 10 серпня 2020 у Wayback Machine.

Твори автора в електронній бібліотеці Чтиво

Примітки
  1. Інтервью з Артемом Бебиком | Niktoday - Никтудей афиша Николаева. web.archive.org. 12 листопада 2013. Процитовано 21 травня 2020.
  2. Як заробити в Україні під час карантину: найактуальніші бізнес-ідеї - Сімʼя 24. 24 Канал (укр.). Процитовано 21 травня 2020.
  3. Про ефективний SMM: коментар журналу "Маркетинг і реклама" | Artemis — блоґ про інтернет-маркетинг. Artemis (укр.). 6 вересня 2019. Архів оригіналу за 11 серпня 2020. Процитовано 21 травня 2020.
  4. Ні обіцянок ні пробачень: етичний маркетинг — запорука виживання. www.facebook.com (укр.). Процитовано 21 травня 2020.
  5. Бебик, Артем (2019T07:05). #зрада категорії b @kropyvachpic.twitter.com/SF8ebdiWJr. @artem_bebyk (укр.). Процитовано 21 травня 2020.
  6. Іміджборди: короткий лікнеп « Журнал «СОДА». web.archive.org. 12 лютого 2014. Процитовано 21 травня 2020.
  7. Поет Артем Бебик з Миколаєва розповідає свою історію переходу на українську. uamodna.com. Процитовано 21 травня 2020.
  8. Артем Бебик: постмодерністська (не)серйозність | Справочник Николаева. nikolaev-city.com. Процитовано 21 травня 2020.
  9. Куцолабский, Артем. Троица николаевских поэтов устроила уютное литературное кафе «zнаки@mu_ko». nikvesti.com. Процитовано 21 травня 2020.
  10. Завтрак с Грачевой: Артем Бебик нецензурно по-украински. niklife.com.ua (рос.). Процитовано 21 травня 2020.
  11. «Выше неба» в Николаеве. izvestia.nikolaev.ua (ru-RU). Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 26 липня 2020.
  12. 11 июня: Литературный конкурс "АРЕНА" (г. Николаев) - 7 Червня 2011 | Litcentr. litcentr.in.ua. Процитовано 26 липня 2020.
  13. У Луцьку слухали поезію інтернет-образів миколаївського поета .ФОТО. Волинські новини. Процитовано 21 травня 2020.
  14. Блоґ Артема Бебика. web.archive.org. 10 жовтня 2016. Процитовано 21 травня 2020.
  15. Артем Бебик. www.facebook.com (укр.). Процитовано 21 травня 2020.
  16. Оглядаючи і наслухаючи “Дзвін”. bukvoid.com.ua. Процитовано 21 травня 2020.
  17. Наслухаю “Дзвін” (2019, № 3). bukvoid.com.ua. Процитовано 21 травня 2020.
  18. Gazeta.ua (12 лютого 2016). Київ русифікують дитячі садки: засновник ініціативи "Переходь на українську". Gazeta.ua (укр.). Процитовано 21 травня 2020.
  19. Милованов встрял в перепалку в соцсети по поводу чтения: министр попытался оправдать свою.... fakty.ua (рос.). Процитовано 21 травня 2020.
  20. Володимир Криницький (3 травня 2015). TekstOver #1. Процитовано 21 травня 2020.
  21. Бебик, Артем (2016). В окияні одиноких акаунтів. Соборна вулиця (3-4, 2016) (українська). Миколаїв: Редакція газети "Рідне Прибужжя". с. 83–85.
  22. Золота арфа. Творчість молодих митців Миколаївщини. – Випуск ХІІ. (укр.). Миколаїв: Іліон. 2012. с. 94–102.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.