Бакалейников Микола Романович
Микола Романович Бакале́йников (рос. Николай Романович Бакалейников; нар. 13 грудня 1881, Москва — пом. 6 березня 1957, Свердловськ) — російський радянський флейтист, диригент, композитор і педагог. Брат альтиста і диригента Володимира Бакалейникова[1].
Бакалейников Микола Романович | |
---|---|
рос. Бакалейников Николай Романович | |
| |
Основна інформація | |
Дата народження | 1 (13) грудня 1881 |
Місце народження | Москва, Російська імперія |
Дата смерті | 6 березня 1957 (75 років) |
Місце смерті | Свердловськ, РРФСР, СРСР |
Громадянство | Російська імперія і СРСР |
Професії | композитор, диригент, флейтист |
Освіта | Московська державна консерваторія імені П. І. Чайковського |
Вчителі | Вільгельм Кречманd і Танєєв Сергій Іванович |
Біографія
Народився 1 [13] грудня 1881 року у місті Москві (тепер Росія) в сім'ї оркестранта-кларнетиста[2]. 1900 року закінчив Московську консерваторію (клас флейти Вільгельма Кречмана). Уроки гармонії та контрапункту брав у Сергія Танєєва.
Впродовж 1900—1905 років працював диригентом і хормейстером в театральних трупах Москви і Санкт-Петербурга[2], у 1905—1919 роках грав у оркестрі й диригував балетними виставами у Московському Большому театрі, де 1915 року поставив «Запорожця за Дунаєм» Семена Гулака-Артемовського з участю Івана Алчевського, Ксенії Держинської, Платона Цесевича; у 1910 році брав участь в «Російських сезонах» Сергія Дягілєва в Парижі. З 1914 по 1919 рік служив капельмейстером військових оркестрів в Москві[2].
З 1919 року — артист оркестру й диригент Київського театру опери та балету, де брав участь у постановках балетів «Баядерка» у 1926 році, «Жізель» у 1927 році та інших, був одним з організаторів Київського «Симфансу» у 1926 році. Одночасно був капельмейстером Київського військового округу[2].
З 1931 року працював диригентом Свердловського оперного театру, з 1933 року викладав в Уральській консерваторії у Свердловьку, професор з 1940 року, одночасно у 1939–1941 рокаї її ректор.
Творчість
Як композитор відомий своїми творами для духового оркестру (марші Молодіжний і Фанфарний), концертними п'єсами та перекладаннями для духових інструментів, обробками народних пісень та романсами. Найбільшу популярність отримали його вальс «Смуток», романси «Пожалій», «Ну, швидше летіть, коні» (на власні слова) і «Зірки вночі горять» (на вірші Миколи Олександровича фон Ріттера). Його романси входили до репертуарів відомих виконавців Надії Плевицької, Вадима Козина, Бориса Штоколова[2].
Автор музики до 53-х драматичних вистав, зокрема «Платон Кречет» (1935), «Загибель ескадри» (1935), «Богдан Хмельницький» (1939) Олександра Корнійчука.
Примітки
- Бакалейников Владимир Романович / Ямпольский И. М. // А — Гонг : [рос.]. — М. : Советская энциклопедия : Советский композитор, 1973. — Ствп. 277. — (Энциклопедии. Словари. Справочники : Музыкальная энциклопедия : [в 6 т.] / гл. ред. Ю. В. Келдыш ; 1973—1982, т. 1). (рос.)
- Спілка композиторів Свердловської області.
Література
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 41—42. — ISBN 5-88500-042-5.;
- Гамкало І. Д. Бакалейников Микола Романович // Мистецтво України: енциклопедія: у 5 томах. / редколегія: А. В. Кудрицький (відп. ред.) [та ін.]. — Київ: «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1995, Том 1 : А-В . — 1995, сторінка 130;
- Гамкало І. Д. Бакалейников Микола Романович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.