Банах Павло Ілліч
Павло́ Ількович Ба́нах (псевдонім і криптоніми — Розлавецкий, Бнх; 6 квітня (18 квітня) 1869, с. Винники, нині місто Львівської області — 6 жовтня 1935, Львів) — український педагог, літератор, громадський діяч.
Павло Ілліч Банах | |
---|---|
Народився |
6 квітня 1869 Винники, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина |
Помер |
6 жовтня 1935 (66 років) Львів, Польська Республіка |
Поховання | |
Громадянство |
Австро-Угорщина ЗУНР Польща |
Національність | українець |
Діяльність | педагог, літератор, громадський діяч |
Діти | Тарас-Володимир, Нестор |
Життєпис
Народився 6 квітня (18 квітня) 1869 року у селі Винники, нині — місто Винники Львівської області, Україна (тоді Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина) в родині службовця тютюнової фабрики.
Навчався у народній школі с. Винники, цісарсько-королівській Львівській реальній школі, де 1882 року закінчив І клас. 1887 року закінчив навчання у чоловічій вчительській семінарії у Львові.
У 1891—1895 роках працював вчителем у школах сіл Лисиничі та Рудне Львівського повіту. Упродовж 1896—1905 років працює старшим вчителем школи у Бучачі (з короткою перервою на роботу в Самборі — заступник учителя місцевої вчительської семінарії), 1905 року — заступник вчителя Заліщицької вчительської семінарії, у 1906—1907 роках — заступник вчителя Тернопільської вчительської семінарії. У 1907—1922 роках працював спочатку вчителем, а згодом професором учительської чоловічої семінарії у Сокалі.
Був делегатом Української Національної Ради Західної Української Народної Республіки від повіту Сокаль[1][2]. Організатор українського війська в Сокалі на початку листопада 1918 року. Інспектор народного (початкового) шкільництва в Сокальському повіті.
Член радикального клубу УНРади. Учасник Надзвичайного з'їзду УНДП у Станиславові (28—29 березня 1919 р.). Діяч УНДП, член Народного комітету, член Повітової УНРади у Сокалі (25 жовтня 1918 — травень 1919 року). Опублікував низку статей, переважно на педагогічну тематику, оповідання в газеті «Дїло».
Перейшов за Збруч разом з урядом ЗУНР. Служив у Галицькій Армії. Інтернований в таборі «Українська бригада в Німецькім Яблоннім» у місті Німецьке Яблінне (Чехословаччина, 3 січня 1920 — 2 лютого 1921 року). Викладав українську мову на курсі для підстаршин, читав лекції з ботаніки[3].
Повернувся в Галичину після поразки Визвольних змагань. Помер 6 жовтня 1935 року у власному помешканні на вул. Мучній у Львові. Похорони відбулися 8 жовтня 1935 року на розташованому неподалік Личаківському цвинтарі, де похований у спільній могилі з сином Нестором на полі № 63 Личаківського цвинтаря[4].
Примітки
- Історія ЗУНР, 1995, с. 83.
- Додатки / Організація цивільної влади ЗУНР у повітах Галичини (листопад — грудень 1918 року). ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 9 серпня 2017. Процитовано 10 березня 2015.
- Байцар А. (18 квітня 2014). Видатні винниківчани: Банах Павло — український педагог, літератор, політичний діяч. plus.lviv.ua. Процитовано 14 листопада 2021.
- Байцар А. (3 червня 2017). Видатні винниківчани. Банахи (батько та сини) — борці за волю України. baitsar.blogspot.com. Процитовано 14 листопада 2021.
Джерела
- Байцар А. Видатні винниківчани: науково — краєзнавче видання. — Львів—Винники, 2012. — 88 с.
- Гаврильцьо І. Банах Павло Ілліч // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 73. — ISBN 966-528-197-6.
- Литвин М., Науменко К. Історія ЗУНР. — Львів : Інститут українознавства НАНУ; ВФ «Олір», 1995. — 368 с. — ISBN 5-7707-7867-9.
- Срібняк І. Українці на чужині. Полонені та інтерновані вояки-українці в країнах Центральної та Південно-Східної Європи (1919—1924 рр.): становище, організація, культурно-просвітницька діяльність. — Київ, 2000. — 280+XXXIX с.
- Українська журналістика в іменах: матеріали до енциклопедичного словника / ред. М. М. Романюк; НАН України, Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника, Науково–дослідний центр періодики. — Львів: 2003. — Вип. 10. — 588 с. — ISBN 966-02-2346-3.