Собор Різдва Пресвятої Богородиці (Холм)

Собор Різдва Пресвятої Богородиці — пам'ятка християнської сакральної архітектури XVIII століття в місті Холм, Люблінське воєводство, Польща.

Собор Різдва Пресвятої Богородиці
Собор Різдва Пресвятої Богородиці.
Головний фасад
51°09′ пн. ш. 23°29′ сх. д.
Тип споруди церква
Розташування Польща, Холм
Архітектор Паоло Фонтана
Початок будівництва 1738
Кінець будівництва 1750-ті
Стиль Бароко
Належність Вселенський патріархат (1260-1596)
УГКЦ (1596-1875)
РПЦ (1875-1919)
РКЦ (1919-1940)
УАПЦ (1940-1944)
РКЦ (з 1944)
Стан культурна спадщина Польщіd
Епонім Різдво Пресвятої Богородиці
Вебсайт bazylika.net
Собор Різдва Пресвятої Богородиці (Холм) (Польща)
 Собор Різдва Пресвятої Богородиці у Вікісховищі

Коротка історія

Стара катедра

У 1237 році володимиро-галицький князь Данило Романович будує нову столицю своєї держави — Холм. Сюди з Угровеська переноситься місцева катедра[1], засновується Холмське єпископство. Як головний храм єпископства була зведена велика катедральна церква Богородиці[2].

Храм мав розміри 15×20 метрів, був збудований з червоної цегли-пальцівки, не тинькований, інтер'єр вкривав фресковий живопис, а віконні прорізи оздоблювали вітражі.

Під час археологічних розкопок українськими (під керівництвом Миколи Бевза) і польськими фахівцями, які тривають з квітня 2013 року, на місці старої катедри виявлено 40 могил з XVII століття[3][4] і (станом на травень 2015) — понад 10 поховань XIII—XIV ст. (зокрема, одне поховання в цегляному саркофагу)[5].

З 1569 року храм слугував греко-католикам.

За владицтва Методія Терлецького, у 1638–1640 роках церква перебудовується у зв'язку з оселенням при катедрі ченців-василіян.

1711 року стараннями єпископа Йосифа Левицького відбувся черговий ремонт катедри, добудовано трансепт[6].

Будівництво нової катедри
Теодор Раковецький. Процесія з чудотворним образом під час урочистостей з нагоди коронації ікони Холмської Богородиці. 1780 рік.

Єдине джерело, що проливає світло на будівництво нової холмської катедри, виказує дві суперечливі дати початку будівельних робіт — 1735 і 1738 роки[7]. Друга дата має в літературі першість, нібито під 1738 роком єпископ Максиміліан Рилло подає більш розлогу історію перебігу будови[8]. Отримавши від апостольської столиці згоду на коронацію ікони Холмської Богородиці, холмський владика Пилип Володкович, за підтримки довколишньої шляхти, вирішив перебудувати собор, з огляду на його невеликі розміри, старість і небезпеку завалу. Крім навколишньої шляхти, яка згодилася сплачувати добровільний податок на будівництво нової катедри, була також накладена контрибуція на люблінських, холмських і інших жидів[9]. Станом на 1750 рік мулярські праці були закінчені.

1756 року новопризначений єпископ Максиміліян Рило опікувався завершенням храмового фасаду, покриттям частини даху черепицею, зведенням дерев'яних хорів, кам'яної підлоги і головного вівтаря. Того ж року до собору урочисто внесли ікону Холмської Богородиці.

Повернення православним

За сприяння голови УЦК Володимира Кубійовича в квітні 1940 року був повернутий у користування православним[10].


Усипальниця

Поховані, зокрема:

Галерея
  • Холм 1891. Кафедральний собор Богородиці і дзвіниця.
  • 1891. Іконостас Холмського собору Богородиці
  • Холмський собор у російській оправі. Хромолітографія 1880-х років.

Див. також

Примітки
  1. Існує також легендарна версія про заснування старої холмської кафедри в 1001 році київським князем Володимиром Святославичем. Див: Kłoczowski Jerzy. Zarys historii rozwoju przestrzennego miasta Chełma Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine. (пол.) Зчитано 23.07.2011
  2. Іван Крип'якевич. Галицько-Волинське князівство Зчитано 23.07.2011
  3. У Холмі знайшли залишки храму Пресвятої Богородиці, Збудованого Данилом Галицьким. Архів оригіналу за 17 жовтня 2013. Процитовано 17 жовтня 2013.
  4. Павло Лоза. Знайдемо поховання короля Данила Галицького? // Наше слово
  5. Андрій Квятковський. Знайдено могилу сина Данила Галицького. Справді? // Zbruch, 11.06.2015
  6. Piotr Krasny. Katedra unicka w Chełmie, O problemach badań nad architekturą sakralną Kościoła greckokatolickiego w wieku XVIII // Sztuka kresów wschodnich.— Kraków, 1998.— T. 3.— S. 205—226. (пол.)
  7. Maksymilian Ryłło. Koronacja cudownego obrazu Najświętszej Maryi Panny w Chełmskiej katedrze obrządku greckiego … odprawiona roku 1765.— Berdyczów, 1780. (пол.)
  8. Jόzef Skrabski. Paolo Fontana. Nadworny architekt Sanguszkόw.— Tarnόw, 2007.— S. 114—115. (пол.)
  9. Piotr Krasny. Katedra unicka w Chełmie, O problemach badań nad architekturą sakralną Kościoła greckokatolickiego w wieku XVIII // Sztuka kresów wschodnich.— Kraków, 1998.— T. 3.— S. 212. (пол.)
  10. Величаве свято в Холмі // Краківські вісті, 27.05.1940

Бібліографія
  • Vołodimir Sićynśkij. Architektura miasta Chełma w rycinach z 1780 r. // BHSiK. — T. 1. 1932—1933. — S. 193—198. (пол.)
  • Karolina Babiarz. Twórczość Paolo Fontany (na przykładzie bazyliki pw. Narodzenia Narodzenia Najświętszej Marii Panny oraz kościoła pw. Rozesłania św. Apostołów w Chełmie) // Chełm nieznany: ludzie, miejsca, wydarzenia. — Chełm, 2009. — S. 149—155. (пол.)
  • Piotr Krasny. Katedra unicka w Chełmie, O problemach badań nad architekturą sakralną Kościoła greckokatolickiego w wieku XVIII // Sztuka kresów wschodnich. — Kraków, 1998. — T. 3. — S. 205—226. (пол.)
  • Jόzef Skrabski. Paolo Fontana. Nadworny architekt Sanguszkόw. — Tarnόw, 2007. — ISBN 978-83-85988-77-9. (пол.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.