Беньова (Україна)

Беньо́ва — село в Україні, у Самбірському районі Львівської області. Село розташоване на території регіонального ландшафтного парку «Надсянського». Населення становить 59 осіб. Орган місцевого самоврядування — Боринська селищна рада. Нинішнє село Беньова, є лише фрагментом історичного села, більша частина якого залишилась на польському боці кордону, населення якої було виселено протягом 1946-47 років, а будівлі спалені.[1]

село Беньова
Країна  Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Самбірський район
Громада Боринська селищна громада
Код КАТОТТГ UA46080030030030932
Основні дані
Засноване ймовірно 1491
Населення 59
Площа 0,4 км²
Густота населення 147,5 осіб/км²
Поштовий індекс 82537
Телефонний код +380 3269
Географічні дані
Географічні координати 49°02′47″ пн. ш. 22°53′27″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 814 м
Місцева влада
Адреса ради 82547, Львівська обл., Самбірський р-н, смт.Бориня
Карта
Беньова
Беньова
Мапа

 Беньова у Вікісховищі

Назва

6 вересня 2013 року селу повернено дорадянську назву — Верховна Рада України постановила перейменувати село Біньова на село Беньова.[2]

Географія

Беньова розташована за 16 кілометрів від районного центру, на заході центральної частини району, за кілометр від українсько-польського кордону. За 2,5 км на південний схід розташоване село Сянки, за 3 км на північний захід — Верхній Турів, за 5 км на схід — Верхнє.

До Другої світової війни, більша і головна частина села розташовувалась на лівому березі Сяну. Внаслідок встановлення кордону по річці в 1939 р. СРСР з Німеччиною (від 1945 р. — з Польщею) село було поділене державним кордоном, а лівобережна частина через вивезення в 1945 р. жителів до СРСР та акцію «Вісла» стала безлюдною.

Населення
  • 1880 — 361 (306 греко-католиків, 7 римо-католиків і 48 юдеїв)[3].
  • 1921 — 582 мешканці (у 97 хатах), з яких 497 греко-католиків, 73 юдеї, 9 католиків та 3 євангеліста.
  • 1939 — 870 мешканців, з них 755 українців, 25 поляків і 90 євреїв[4].
  • 1989 — 72 (35 чол., 37 жін.)[5] (лише правобережна частина)
  • 2001 — 59[6]. (правобережна частина)

Церква

Знаходилась у лівобережній частині, котра у післявоєнний період відійшла до Польщі, та була спалена.[1] В 1909 р. замість попередньої з 1779 р. була збудована нова парафіяльна дерев’яна церква святого Михаїла. Парафія включала також села Буковець і Сянки та входила до Височанського деканату (з 1924 р. — Турчанського) Перемишльської єпархії. В 1936 в селі було 784 греко-католики.

Історія

Закріпачене в 1537 року Петром Кмітою на волоському праві. У 1709 р. село спалене шведським військом. До 1772 р. село знаходилося в Сяноцькій землі Руського воєводства.

У 1772-1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії, з 1867 р. село належало до Турківського повіту. В 1905 р. через село прокладена залізниця Ужгород-Самбір зі станцією в селі.

У 1919-1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Турківського повіту Станіславського воєводства (з 1931 р. — Львівського воєводства), у 1934-1939 рр. входило до складу ґміни Сянкі. В 1939 р. село включене до СРСР, входило до Боринського району Дрогобицької області УРСР.

Після війни західна частина території села (на лівому березі Сяну) віддана Польщі.

Примітки
  1. Jantoń Z., Szechyńsk P. Beniowa. Twojebieszczady
  2. Постанова Верховної Ради України № 557-VII від 6 вересня 2013 року «Про перейменування села Біньова Турківського району Львівської області»
  3. Beniowa(пол.) у «Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innyh krajów słowiańskich», druk «Wieku» Nowy-Świat Nr 59, Warszawa 1880
  4. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 94.
  5. Головне управління статистики Архівовано 23 липня 2011 у Wayback Machine. Львівської області
  6. Облікова картка[недоступне посилання з лютого 2019] Біньової на сайті Верховної Ради

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.