Бенюк Богдан Михайлович

Народний депутат України
	7-го скликання
	Картка на сайті Верховної Ради України

Богдан Михайлович Бенюк
	Бенюк, 2006
Народився	26 травня 1957 (64 роки); Битків, Надвірнянський район, Станіславська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство	Україна
Національність	Українець
Діяльність	актор театру і кіно
Alma mater	Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Заклад	Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка
Членство	Верховна Рада України VII скликання
Роки активності	1978 — тепер. час
Жанр	кінематограф, театр і телебачення
Посада	Народний депутат України[1]
Партія	ВО «Свобода»
Конфесія	Українська православна церква Київського патріархату[джерело?]
Діти	Мар'яна, Олеся, Богдан
Автограф
	Державна премія України імені Олександра Довженка
IMDb	ID 0073101
	Висловлювання у Вікіцитатах; Медіафайли у Вікісховищі;

Богда́н Миха́йлович Беню́к (нар. 26 травня 1957(19570526), смт Битків, Надвірнянський район, Івано-Франківська область) — український актор театру та кіно, Народний артист України[2] (1996), антрепренер, політик, народний депутат України 7-го скликання (другий у виборчому списку[3] політичної партії ВО «Свобода» на виборах до Верховної Ради 2012 року).

Разом з Анатолієм Хостікоєвим є співзасновником Театральної компанії «Бенюк і Хостікоєв» (1999)[4].

Біографія

Брати:

Петро, актор
Василь, завідувач кафедри акушерства № 3 НМУ ім. О. О. Богомольця.

1978 — закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Карпенка-Карого.

1978–1980 — працював у Київському театрі юного глядача.

З 1980 — актор Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка в Києві, протягом ряду років — у числі провідних.

1989–1994 — не припиняючи роботу в театрі, працював старшим викладачем у Київському державному інституті театрального мистецтва імені Карпенка-Карого.

Вів розважальні телепрограми — «Шоу самотнього холостяка» (Перший національний) та «Біла ворона» (1+1).

Улітку 2016 року приєднався до патріотичного флешмобу #яЛюблюСвоюКраїну, опублікувавши відеозвернення, в якому розповів за що любить Україну.[5]

З лютого 2018 року професор Богдан Бенюк очолює кафедру акторського мистецтва та режисури драми в Київському національному університеті імені Карпенка-Карого.[6]

Визнання та нагороди

Заслужений артист УРСР (1988)
Народний артист України (1996)
Лауреат Державної премії України імені Олександра Довженка (1998)
Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка (2008)
Лицар Ордену «За заслуги»:
- «За заслуги I ступеня» (2017) [7]

«За заслуги II ступеня» (2010) [8]
«За заслуги III ступеня» (2007) [9]

Лауреат театральної премії «Київська пектораль»:

1994 — за роль Юркевича у виставі «Талан» М. Старицького,
2001 — за роль Собакевича у виставі «Брате Чичиков» за М. Гоголем

На 7 Міжнародному театральному фестивалі англ. Academy of Performing Arts Awards в Пекіні отримав нагороду в номінації «За кращу чоловічу роль» (2017).[10]

Ролі

Театр

Віка та Онисим — «Вікентій премудрий» Я. Стельмах
Юнга — «Загибель ескадри» О. Корнійчук
Павлик — «Фараони» О. Коломієць
Пила — «Сон літньої ночі» В. Шекспір
Комсорг — «Прощання в червні» Вампілов
Роберто, Велутто — «Моя професія — сеньйор з вищого світу» Д. Скарніччі й Р. Тарабузі
Левурда і другий кум — «Конотопська відьма» Б. Жолдак
Пастрана — «Благочестива Марта» Тірсо де Моліна
Патісоне — «Сміх і сльози» С. Міхалков
Солдатик — «Регіон» М. Зарудний
Терешко Колобок — «Трибунал» А. Макайонок
Віля — «Дикий ангел» О. Коломієць
Печінка — «Фронт» О. Коломієць
Крісті Мегон — «Хвацький молодець — гордість Західного краю» Дж. Мілінгтон Сінг
Славко — «Злива» О. Коломієць
Жених — «Бронзова фаза» М. Зарудний
Самурай — «Бунт жінок» Хікмет, Комісаржевський
Евріал, Охрім — «Енеїда» І. Котляревський
Дід Мороз — «Дванадцять місяців» С. Маршак
Беніто Муссоліні — «Остання вистава» Мюллер
Юнак — «Кабанчик або Біля моря»

Перукар — «Аукціон» Гараєва
Кіт Бегемот — «Майстер і Маргарита» М. Булгаков
Сіре мишеня — «День народження кота Леопольда» Хайт
Чорт — «Різдвяна ніч» М. Гоголь
Щирий — «Момент»
Мотл — «Тев'є-Тевель» Ш. Алейхем
Плаксій — «Цар Плаксій і Лоскотон» В. Симоненко
Король Франції — «Біла Ворона» Г. Татарченко
Горобець — «Вій» М. Гоголь
Калитка — «Сто тисяч» І. Карпенко-Карий
Той, що греблі рве — «Лісова пісня» Леся Українка
Юркович — «Талан» М. Старицький
Цахес — «Крихітка Цахес» Гофман
Швейк — «Швейк» Я. Гашек
Онисим — «Кохання в стилі бароко» Я. Стельмах
Собакевич — «Брате Чичиков» М. Гоголь
Санчо Пансо — «Останній Дон Кіхот» М. і С. Дяченки
Елфрід Дулітл — «Пігмаліон» Б. Шоу
Яго — «Отелло» В. Шекспір
Езоп — «Езоп» Гільєрме Фігейредо
Кочкарьов — «Одруження» М. Гоголь
Ян — «Сентиментальний круїз» Тамара Кандала

Кіно

Богдан Бенюк читає "Листи з-за ґрат" на Книжковому Арсеналі 2021

1971–2009 — Телефон поліції - 102
1975–1976 — Хвилі Чорного моря — Чабан
1976 — Ати-бати, йшли солдати — Кринкін
1976 — Свято печеної картоплі
1978 — Дипломати мимоволі
1978 — На вербі груші
1979 — Женці
1980 — Крупна розмова — Гойда
1981 — Вони були акторами — абітурієнт
1982 — Жіночі радощі й печалі — Юлій Дубровін
1983 — Миргород та його мешканці — Антон Прокофьєвич Голопузь
1983 — Щастя Никифора Бубнова — Очеретін
1984 — Загублені в пісках
1985 — Як молоді ми були
1987 — Жив-був Шишлов — Пасинков
1987 — Філер
1987 — Голий — людина на судні
1988 — Дама з папугою — Жора
1988 — Дорога в пекло — Павло
1988 — Камінна душа — Кудиль
1988 — Любов до ближнього — чоловік
1990 — Конотопська відьма
1990 — Імітатор
1990 — Сеніт зон (Санітарна зона) — перший стрілочник
1991 — Вірний Руслан (Історія вартового собаки)
1991 — Тримайся, козаче!
1991 — Із житія Остапа Вишні
1991 — Капітан Крокус — клоун Коко
1991 — Кому вгору, кому вниз
1992 — Постріл у труні — господар автомайстерні
1992 — Для домашнього огнища
1992 — Сорочка зі стьожкою — недоторканий
1993 — Браві хлопці — підполковник Скелет
1993 — Золоте курча — Борсук
1993 — Фучжоу — Горілий
1995 — Москаль-чарівник — солдат Ліхой
1995 — Об'єкт «Джей» — Богдан
1997 — Сьомий маршрут
2000 — Чорна рада
2003 — Завтра буде завтра — підкуплений начальник міліції
2006 — Утьосов. Пісня завдовжки з життя — Леонід Осипович Утьосов
2007 — Коли її зовсім не чекаєш — Петро
2007 — Ліквідація — Леонід Утьосов
2008 — Таємничий острів — недоумкуватий
2009 — Кандагар — бортінженер Роман Вакуленко
2010 — Ми з джазу 2
2011 — Мисливці за діамантами — Піценко, капітан міліції
2013 — Іван Сила
2015 — Урсус — Хома Гоголь
2015 — Тепер я буду любити тебе
2018 — Таємний щоденник Симона Петлюри — Михайло Грушевський
2018 — Лайко: ром у космосі — Леонід Брежнєв
2019 — Тарас. Повернення — Дядька
2021 — Небо-парасолька — Дідусь Алексіс

Озвучування мультфільмів

1980 — «Капітошка» (Вовченя в 1-й серії)
1983 — «Миколине багатство»
1985 — «Дівчинка та зайці»
1989 — «Три Паньки» (читає текст)
1994 — «Історія одного Поросятка» (читає текст)
1996 — «Вій»
1997 — «Покрово-Покрівонько...»
1997 — «Як метелик вивчав життя» (читає текст)
1998 — «Синя шапочка»
2008 — «Маленький великий пес»
2020 — «Віктор Робот»

Дублювання

1937 — Білосніжка і семеро гномів — Мудрик
1997 — Геркулес — Філ
2001 — Шрек — Шрек
2002 — Планета скарбів — Джон Сільвер
2007 — Реальні кабани — Боббі
2007 — Шрек Третій — Шрек
2007 — Шрек: Різдво — Шрек
2009 — Старі пси— Чарлі
2009 — Захоплення підземки 123 — Райдер
2010 — Одного разу в Римі — Ел Руссо
2010 — Історія іграшок 3 — плюшевий ведмідь Татко
2010 — Шрек назавжди — Шрек
2012 — Лоракс — лісовик Лоракс
2016 — Angry Birds у кіно — Леонард
2019 — Angry Birds у кіно 2 — Леонард

Політична діяльність

Був членом Партії зелених України (1997 — ?). Нині заступник голови Всеукраїнського об'єднання «Свобода», член Політвиконкому ВО «Свобода».

Вересень 2007 — № 4 виборчого списку Всеукраїнське об'єднання «Свобода» на парламентських виборах в Україні 2007.

Травень 2008 — № 2 виборчого списку Всеукраїнське об'єднання «Свобода» на позачергові вибори до Київської міської ради.

Жовтень 2010 — № 1 виборчого списку Всеукраїнське об'єднання «Свобода» на вибори до Київської обласної ради.

Жовтень 2012 — № 2 виборчого списку Всеукраїнське об'єднання «Свобода» на парламентських виборах в Україні 2012.

18 березня 2014 року разом з іншими народними депутатами від ВО «Свобода» (Ігорем Мірошниченком та Андрієм Іллєнком) із застосуванням фізичної сили змусив Олександра Пантелеймонова написати заяву про звільнення з посади т.в.о. генерального директора НТКУ. Цю подію на своєму каналі транслював прес-секретар партії Олександр Аронець.[11][12] Прем'єр-міністр України Арсеній Яценюк назвав неприпустимими дії «свободівців» в НТКУ.[13]

Примітки

http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7
Указ Президента N1016/96 30 жовтня 1996
ВО «Свобода» оголосила свій виборчий список
Про Театральну компанію «Бенюк і Хостікоєв». Архів оригіналу за 25 лютого 2009. Процитовано 18 лютого 2009.
Богдан Бенюк - Я люблю свою країну.
І кафедра акторського мистецтва та режисури драми. КНУТКТ. Архів оригіналу за 03.09.2018. Процитовано 03.09.2018.
Указ Президента України від 24 серпня року № 251/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»
Указ Президента України від 27 березня 2010 року № 455/2010 «Про нагородження працівників Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, м.Київ»
Указ Президента України від 18 січня 2007 року № 21/2007 «Про відзначення державними нагородами України»
Вітаємо переможців
http://www.telekritika.ua/kontekst/2014-03-18/91676
прямого ефіру на каналі «Аронець LIVE». Архів оригіналу за 19 березня 2014. Процитовано 18 березня 2014.
Прем'єр-міністр України назвав неприпустимими дії народних депутатів на НТКУ — Урядовий портал

Посилання

Джерела

Новітня історія України. Галичина. — Т. 1. — Київ, 2004. — С. 44. — ISBN 966-7953-47-5.
Богдан Бенюк на сайті Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка
Кроп Т. Богдан Бенюк: Парламент не працює, тому що я зайнятий у театрі. // Урядовий кур'єр. — 2013. — 3 серп.
Рудаков Микола Іванович.Автографи майстрів. - К. : Міжнародний доброчиний фонд "Українська хата", 2005. - 128 с.: фотогр.,с.7-8 - ISBN 966-7025-05-5
Рудаков Микола.Актор,співак і....холостяк.// Урядовий кур'єр:газета.-1996,26 березня.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[[http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7_http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-1] ttp://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=7

[na-2] Указ Президента N1016/96 30 жовтня 1996

[3] ВО «Свобода» оголосила свій виборчий список

[4] Про Театральну компанію «Бенюк і Хостікоєв». Архів оригіналу за 25 лютого 2009. Процитовано 18 лютого 2009.

[5] Богдан Бенюк - Я люблю свою країну.

[6] І кафедра акторського мистецтва та режисури драми. КНУТКТ. Архів оригіналу за 03.09.2018. Процитовано 03.09.2018.

[7] Указ Президента України від 24 серпня року № 251/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня незалежності України»

[8] Указ Президента України від 27 березня 2010 року № 455/2010 «Про нагородження працівників Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, м.Київ»

[9] Указ Президента України від 18 січня 2007 року № 21/2007 «Про відзначення державними нагородами України»

[10] Вітаємо переможців

[11] ttp://www.telekritika.ua/kontekst/2014-03-18/91676

[12] прямого ефіру на каналі «Аронець LIVE». Архів оригіналу за 19 березня 2014. Процитовано 18 березня 2014.

[13] Прем'єр-міністр України назвав неприпустимими дії народних депутатів на НТКУ — Урядовий портал