Бережниця Вишня

Бережниця Вишня (пол. Bereżnica Wyżna) лемківське село в Польщі, у гміні Солина Ліського повіту Підкарпатського воєводства, на етнічних українських територіях. Населення 207 осіб (2011[1]).

Село
Бережниця Вишня
пол. Bereżnica Wyżna
Колишня церква Миколая Чудотворця, нині костел

Координати 49°21′11″ пн. ш. 22°21′39″ сх. д.

Країна Польща
Воєводство Підкарпатське воєводство
Повіт Ліський повіт
Гміна Солина
Висота центру 540 м
Населення 207 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 13
Поштовий індекс 38-610
Автомобільний код RLS
SIMC 0360490
GeoNames 776229
Бережниця Вишня
Бережниця Вишня (Польща)
Бережниця Вишня
Бережниця Вишня (Підкарпатське воєводство)

Назва

У ході кампанії перейменування українських назв на польські село в 19771981 рр. називалось Бжезіна (пол. Brzezina).

Розташування

Знаходиться в ґміні Солина, Ліського повіту в Підкарпатському воєводстві. Розташоване на південь від воєводської дороги № 894 Гічва Чорна на місцевій дорозі Береска Балигород у пасмі гір Західних Бескидів, недалеко від кордону зі Словаччиною та Україною.

Історія

В селі була дерев’яна церква святого Миколая. Належала до парафії Жерниця Вижна Балигородського деканату Перемишльської єпархії УГКЦ, в 1936 р. налічувала 604 парафіян.

На 01.01.1939 село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у селі проживало 630 мешканців, з них 550 українців-грекокатоликів, 75 українців-римокатоликів і 5 євреїв[2].

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Сучасність

Після депортації українців[3] село заселене поляками.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 94 19 57 18
Жінки 113 23 61 29
Разом 207 42 118 47

Пам’ятки

  • Дерев’яна церква з 1839 р. (тепер — костел), збереглась частина іконостасу з іконами XVII ст. і поліхромні розписи.
  • Мурована каплиця 1908 р.

Відомі особи

  • Зіґмунт Качковський — галицько-польський прозаїк, публіцист і поет, діяч польського руху XIX ст.
  • Михайло Міначкевич — український греко-католицький священик і поет. Співавтор першої збірки Маркіяна Шашкевича «Син Русі».[5]
  • Михайло Старух — український селянин, громадсько-політичний діяч.
  • Тимотей Старух — український громадсько-політичний діяч.
  • Антін Старух — селянин, громадсько-політичний діяч.
  • Ярослав Старух — український політичний і військовий діяч, публіцист.
  • Вінцент Поль — польський поет, географ і етнограф, військовик.

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.