Березине

Березине́ (у минулому: Село № 7) селище міського типу в Україні, у Тарутинській селищній територіальній громаді Болградського району Одеської області. Розташовано на річці Когильнику (Кундуку), на шляху Одеса Ізмаїл, засноване свого часу німецькими колоністами. Залізнична станція.

смт Березине
Країна  Україна
Область Одеська область
Район/міськрада  Болградський район
Громада Тарутинська селищна громада
Код КАТОТТГ: UA51060170020075321
Основні дані
Засноване 1816
Статус із 15.08.1957 року
Площа 4,16 км²
Населення 3374 (01.01.2021)[1]
Густота 811 осіб/км²
Поштовий індекс 68543
Телефонний код +380 4847
Географічні координати 46°14′12″ пн. ш. 29°12′09″ сх. д.
Висота над рівнем моря 39 м
Водойма р. Когильник
Відстань
Найближча залізнична станція: Березине
До райцентру:
 - фізична: 8 км
 - автошляхами: 8,2 км
До обл. центру:
 - автошляхами: 145 км
Селищна влада
Адреса вул. Красна, 201, смт Тарутине, Болградський р-н, Одеська обл., 68500
Карта
Березине
Березине

Березине у Вікісховищі

Історичні відомості

Засноване у 1816 році німецькими колоністами. Селище назване на честь перемоги російських військ у Битві на Березині.

За даними 1859 року у німецькій колонії Березине (Ротунда) Аккерманського повіту Бессарабської області мешкало 1618 осіб (735 чоловічої статі та 721 — жіночої), налічувалось 171 дворове господарство, існували лютеранський молитовний будинок та сільське училище[2].

Станом на 1886 рік у колонії Клястицької волості мешкало 2334 особи, налічувалось 258 дворових господарств, існували лютеранська церква, школа та лавка[3].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 2054 осіб (1031 чоловічої статі та 1023 — жіночої), з яких 1983 — протестантської віри[4].

У 1917 році на Бессарабській залізниці, до складу якої входила станція Березине, було створено залізничний комітет, який очолив боротьбу залізничників за впровадження 8-годинного робочого дня. У вересні залізничники Березине взяли участь у масовому страйку, який було жорстоко придушено Тимчасовим урядом[5].

У ході Другої світової війни у 1941—1944 рр. селище перебувало під румунською окупацією.

Статус селища міського типу затверджене рішенням виконавчого комітету Одеської обласної Ради депутатів трудящих від 15 серпня 1957 року.

У липні 1995 року Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про приватизацію Березинського радгоспу[6].

Сучасність

Селище активно розвивається, будуються вулиці з твердим покриттям, проходить модернізація водопостачальної мережі, газифікуються вулиці, проведено благоустрій центрального парку. Діють пільги для підприємців-початківців, що є стимулом для розвитку економіки селища.

У Березине функціонує сучасна амбулаторія, православна церква, середня школа, бібліотека, дитячий садок на 45 місць (будується ще один — на 80 місць), клуби. На території селища розташовані елеватори, хлібопекарня, цех з виробництва тротуарної плитки, три великих фермерських господарства, нафтобаза, залізнична станція[7].

До Березине з центру громади можливо дістатися автошляхом Т 1644, який наразі майже відбудовано за державною програмою «Велике будівництво». Селище має залізничне сполучення з Одесою та Києвом.

Відомі уродженці

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2021 року (PDF)
  2. Бессарабская область. Список населенных мест по сведениям 1859 года. Санкт-Петербург, 1861 (рос.), (код 338)
  3. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  4. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-4)
  5. Села и поселки Тарутинского района. our-travels.info. Процитовано 4 січня 2022.
  6. 00855434 Радгосп «Березине», смт Березине Тарутинського району // Постанова Кабінету міністрів України № 538 від 20 липня 1995 р. «Про доповнення переліку об'єктів, що підлягають обов'язковій приватизації у 1995 році»
  7. Березино Тарутинского района — на областной вершине

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.