Березова Лука

Березова Лука́ — село у Миргородському районі Полтавської області. Село Березова Лука є центром Березоволуцької сільради, до якої ще відноситься села: Лихопілля (Сміляні до 1922), Мелешки.

село Березова Лука
Герб
Музей визвольних змагань 1917–1921
Музей визвольних змагань 1917–1921
Країна  Україна
Область Полтавська область
Район/міськрада Миргородський район
Рада Березоволуцька сільська рада
Основні дані
Засноване 1630
Перша згадка 1630 (392 роки)[1]
Населення 1305
Територія 11691 (тис.кв.м) км²
Густота населення 111,62 (осіб/кв.км) осіб/км²
Поштовий індекс 37342
Географічні дані
Географічні координати 50°16′26″ пн. ш. 33°43′25″ сх. д.
Водойми р. Хорол
Місцева влада
Карта
Березова Лука
Березова Лука
Мапа

 Березова Лука у Вікісховищі

Географія

Село Березова Лука розташоване на березі річки Хорол (головним чином на правому), вище за течією за 1.5 км розташоване село Ручки, нижче за течією за 2 км розташоване село Мелешки.

Річка у цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці та заболочені озера.

Історія

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1615 осіб, з яких 674 чоловіки та 941 жінка.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1296 осіб.[4]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

МоваВідсоток
українська 98,54 %
російська 1,46 %

Освіта

У селі є комунальні навчальні заклади[6]:

  • Березоволуцький заклад загальної середньої освіти I-III ступенів Петрівсько-Роменської сільської ради Гадяцького району Полтавської області, підпорядкований Виконавчому комітет Петрівсько-Роменської сільської * Дошкільний навчальний заклад "Казка" Петрівсько-Роменської сільської ради. Розташований за адресою: вул. Гагаріна 2.

Пам'ятки

8 липня 2012 року урочисто відкрито та освячено кімнату-музей Визвольної боротьби українців за державність 1917—1921 років у відновленій батьківській садибі видатного українського воєначальника, командира полку Чорних запорожців Першої Запорізької дивізії Армії Української Народної республіки, полковника Петра Гавриловича Дяченка (30.01.1895 — 23.04.1965). Відкриття музею стало підсумком робіт, який проводив Фонд «Чорні запорожці» у садибі П. Дяченка з 2009 року.

Наприкінці квітня 2020 року було відновлено меморіальну дошку на честь командира сотні «Східняки» УПА, уродженця села Миколи Савченка «Байди».

Відомі люди

В селі народилися:

Старшина Армії УНР Антін Кущинський у своїх спогадах, датованих 1983 роком, наводить перелік жителів села Березова Лука, котрі загинули в боротьбі за Україну

Див. також

Примітки

  1. ВРУ
  2. Жертви села Березова Лука на Полтавщині
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Полтавська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Полтавська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  6. Заклади освіти Полтавської області //registry.edbo.gov.ua
  7. Тинченко Я. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921): Наукове видання. — К.: Темпора, 2007. — 151 с. ISBN 966-8201-26-4
  8. Уродженець Гадяччини — один із найуспішніших командирів в Українській Повстанській Армії

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.