Бернард Гржимек

Бернгард народився в сім'ї адвоката Пауля Франца Костянтина Гржимека. В 1928 р. почав вивчати ветеринарну медицину, спершу в Лейпцизі, потім в Берліні. В 1933 р. отримав диплом доктора ветеринарної медицини. В 1930 р., будучи студентом, він одружився з Гільдегард Прюфер, від якої мав двох синів, Рохуса і Міхаеля (1934—1959), і прийманого сина Томаса.

У 1933—1938 рр. Гржимек працював експертом спочатку в міністерстві економіки Пруссії, потім у Reichsnährstand («Імперський земельний стан» — офіційна організація селянства у фашистській Німеччині). З 1938 року через розпуск всіх організацій у Німеччині, Гржимек став працювати чиновником у Міністерстві продовольства і сільського господарства, де займався епідеміологією домашньої худоби і птиці. Крім своєї роботи він цікавився етологічними дослідженнями, особливо людиноподібних і вовків.

Під час війни він служив ветеринаром у вермахті, у вільний час займаючись спостереженнями над тваринами — наприклад, вивчав проблеми кольорового зору і орієнтування військових коней, також займався слонами. Після обшуку, проведеного гестапо в берлінській квартирі Гржимека (за підозрою в наданні допомоги євреям), що переховувалися, він відлетів з Берліна і дістався до Франкфурта-на-Майні, захопленого американськими військами.

Після війни Гржимек став директором Франкфуртського зоопарку, який лежав у руїнах; йому вдалося перетворити його в один з найбільших зоопарків Німеччини. Крім того, протягом сорока років Гржимек був главою Франкфуртського зоологічного товариства, яке займається програмами з охорони довкілля в Німеччині та за кордоном; особливо відомою, що триває й донині, роботою в заповіднику Серенгеті в Танзанії.

Найбільшу популярність Гржимеку принесла його робота по збереженню Серенгеті. Протягом декількох років разом зі своїм сином Міхаелем він вивчав його тваринний світ, в основному за допомогою підрахунку міграцій диких тварин з літака. Під час одного з таких польотів його син розбився при зіткненні літака з грифом. Про цю роботу Гржимек зняв документальний фільм і написав книгу «Серенгеті не повинен померти!»; Вони мали великий успіх і послужили однією з причин створення національного парку і заповідника Серенгеті.

Його документальні фільми були відзначені берлінським «Золотим ведмедем» і Оскаром.

В 1973 р. Гржимек розлучився зі своєю першою дружиною, а в 1978 р. одружився з Ерікою, вдовою Міхаеля.

Гржимек був головним редактором і автором багатьох статей монументальної енциклопедії фауни «Grzimeks Tierleben», опублікованій в 1967—1975 рр., яка стала класичною. Разом з Конрадом Лоренцем він редагував найбільший німецькомовний популярний журнал про тварин «Das Tier», а також популярні телевізійні програми.

Гржимек помер у 1987 р. у Франкфурті, заснувши на цирковій виставі. Урна з його прахом була пізніше перевезена до Танзанії і похована поряд з могилою його сина, над кратером Нгоронгоро, який вони вивчали довгі роки.

• 1933: Das Arteriensystem des Halses und Kopfes, der Vorder-und Hintergliedmaße von Gallus domesticus, Dissertation
• 1933: Das kleine Geflügelbuch, Deutscher Verlag Berlin
• 1933: Geflügel richtig füttern
• 1934: Das Eierbuch
• 1936: Handbuch für Geflügelkrankheiten, später als Neuauflage unter dem Titel: Krankes Geflügel
• 1941: «Ми зовсім не такі». Wir Tiere sind ja gar nicht so! Franckh'sche Verlagshandlung
• 1943: Wolf Dschingis: Neue Erlebnisse, Erkenntnisse und Versuche mit Tieren, Franckh'sche Verlagshandlung
• 1949: Die Elefantenschule
• 1951: Affen im Haus und andere Tierberichte, Franckh'sche Verlagshandlung
• 1952: Flug ins Schimpansenland: Reise durch ein Stück Afrika von heute, Franckh'sche Verlagshandlung
• 1954: «Для диких тварин місця немає». М: Мысльб 1978. Kein Platz für wilde Tiere
• 1956: «Тварини поруч з нами». 20 Tiere und ein Mensch
• 1956: Thulo aus Frankfurt Rund um die Giraffe, Franckh'sche Verlagshandlung
• 1959: «Серенгеті не повинен померти». Serengeti darf nicht sterben (über die Arbeit am Film)
• 1961: «Брати наші менші». Unsere Brüder mit den Krallen
• 1962: «Вони належать усім». Auch Nashörner gehören allen Menschen
• 1962: Das Tierhaus in den Bergen, Jugendbuch
• 1963: «Ми жили серед баулі». Wir lebten mit den Baule. Flug ins Schimpansenland, Ulstein Taschenbuch (Neuausgabe des Buches von 1952)
• 1965: «Дика тварина і людина». Wildes Tier, weißer Mann
• 1966: Mit Grzimek durch Australien
• 1967: Grzimeks Tierleben
• 1969: «Серед тварин Африки». Grzimek unter Afrikas Tieren: Erlebnisse, Beobachtungen, Forschungsergebnisse
• 1974: Auf den Mensch gekommen: Erfahrungen mit Leuten
• 1977: Und immer wieder Pferde. Kindler
• 1979: «Від кобри до ведмедя грізлі». Vom Grizzlybär zur Brillenschlange: Ein Naturschützer berichtet aus vier Erdteilen, Kindler
• 1980: «Не шкодуючи сил». Einsatz für Afrika: Neue Erlebnisse mit Wildtieren, Kindler
• 1984: «Тварини — життя моє». Tiere, mein Leben: Erlebnisse und Forschungen aus fünf Jahrzehnten, Harnack

• Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Бернард Гржимек
• Фридерикі Маркс (АП) До 100-річного ювілею Гржимека