Бобрик Перший

Бо́брик Перший (стара назва Великий Бобрик[2]) село Любашівської селищної громади Подільського району Одеської області України. Знаходиться на північному (лівому) березі річки Кодима. Через села проходить автодорога Р75, що сполучає їх з м. Балта та Кривим Озером і Первомайськом Миколаївської області. Колись ця дорога називалась Чорний (Шпаковський) шлях.

село Бобрик Перший
Країна  Україна
Область Одеська область
Район/міськрада Подільський район
Громада Любашівська селищна громада
Код КАТОТТГ UA51120130080088963
Облікова картка Бобрик Перший 
Основні дані
Засноване 1392[1]
Населення 3034
Поштовий індекс 66531
Телефонний код +380 4864
Географічні дані
Географічні координати 47°55′11″ пн. ш. 30°11′14″ сх. д.
Водойми р. Кодима
Відстань до
районного центру
15 км
Найближча залізнична станція Заплази
Відстань до
залізничної станції
9 км
Місцева влада
Адреса ради 66531, Одеська область, Подільський район, село Бобрик Перший
Карта
Бобрик Перший
Бобрик Перший
Мапа

 Бобрик Перший у Вікісховищі

Відстань до райцентру Любашівка — 15 км, до залізничної станції Заплази — 9 км, до смт Криве Озеро — 8 км.

Історія

Раніше село мало назву Великий Бобрик. Засноване приблизно наприкінці XVII на початку XVIII ст.[3] Село було засноване після 1684 року, за правління Короля Речі Посполитої Яна Собеського. Перша згадка датується 1767 роком під час Коліївщини. Землі Бобрика до 1817 року належали князю Любомирському, після — перейшли до казни. За Російської імперії село відносилось до Балтського повіту Подільської губернії. У 1850 році тут було 96 дворів.

П. М. Улицький

Нова дерев'яна церква св. Дмитра була збудована в 1817 р. Розмір її 22 на 6,5 аршин, з одним низьким куполом. В 1830 р. окремо від церкви збудована дзвіниця. Північний і південний приділи прибудовані в 1861 р. В цей час церква була великим землевласником — їй належало 110 десятин землі. В 1877 р. була створена перша церковно-парафіяльна школа. За радянської влади будівля зруйнована. Колись в селі проживали українці, поляки (польські прізвища у багатьох жителів села, а на цвинтарі є польські поховання), волохи (дотепер є прізвища Волошин). Також була значна єврейська громада (за дитячим садком був єврейський цвинтар). Тривалий час у селі був базар, який проіснував до 1996 року. Село постраждало від жахливих голодоморів 1932-33 та 1947 років, які зробила антинародна радянська влада для перетворення вільних людей в колгоспних рабів.

Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 9 жителів села[4].

В селі народилися Герой Радянського Союзу П. М. Улицький — учасник Великої Вітчизняної війни, а також митці Альбін Ґавдзінський та Аркадій Мацієвський.[5]

За радянських часів в селі був колгосп імені Щорса, на честь якого в центрі села споруджений пам'ятник роботи Аркадія Мацієвського (зараз цей тоталітарний символ знесено). В селі є дитячий садок, будинок культури, дільнича лікарня, школа I—III ст., аптека, сільська рада, дільнича лікарня ветеринарної медицини та чотири магазини.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 696 осіб, з яких 292 чоловіки та 404 жінки.[6]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 657 осіб.[7]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[8]

Мова Відсоток
українська 94,68 %
російська 2,43 %
вірменська 1,67 %
молдовська 0,91 %
білоруська 0,30 %

Примітки

  1. Історичне Поділля у пізньому Середньовіччі Архівовано 13 травня 2020 у Wayback Machine. (веб-карта на сайті Гарвардського університету)
  2. Специальная карта Западной части России Шуберта, 1832 (рос.)
  3. О. Росохацький. Надкодимщина — поділ Подільської землі (Етно-історичний нарис)
  4. Бобрик Перший. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
  5. История городов и сел Украинской ССР. Одесская область. К. ГР УСЭ. 1978 г.
  6. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.
  7. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.
  8. Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 8 жовтня 2019.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.