Болеславчик
Болесла́вчик — село в Україні, у Первомайському районі Миколаївської області. Населення становить 613 осіб. Орган місцевого самоврядування — Болеславчицька сільська рада. Розташоване на правому березі річки Синюхи, за 8 км на північний захід від міста Первомайськ і залізничної станції Первомайськ-на-Бузі на лінії Борщі-Підгородня.
село Болеславчик | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Миколаївська область |
Район/міськрада | Первомайський район |
Рада | Болеславчицька сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA48080150030012829 |
Основні дані | |
Засноване | 1294 |
Населення | 613 |
Поштовий індекс | 55220 |
Телефонний код | +380 5161 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°05′08″ пн. ш. 30°47′09″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
103 м |
Водойми | Синюха |
Місцева влада | |
Адреса ради | 55220, Миколаївська обл., Первомайський р-н, с. Болеславчик, вул. Центральна, 16 |
Карта | |
Болеславчик | |
Болеславчик | |
Мапа | |
Історія
Біля села Станіславчик виявлені залишки поселення і розміщені декілька курганів епохи бронзи (II тисячоліття до н. е.), один із курганів розкопаний. Знайдені також поселення Черняхівської культури (II—VI ст. н. ери).
Болеславчик заснований в середині XIX століття.
9 січня 1920 року поблизу Болеславчика під час Зимового походу відбувся бій відділку Кінного полку Чорних Запорожців Армії УНР, очолюваний Петром Дяченком з частинами Збройних Сил Півдня Росії. Чорношличники захопили 17 коней із сідлами та 9-х полонених[1].
Під час організованого радянською владою Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 246 жителів села[2].
під час Німецько-радянської війни до лав радянської армії мобілізовано 172 жителі села, 60 з них загинули, 49 — нагороджені орденами і медалями. У 1968 р. у Болеславчику встановлений пам'ятник воїнам — визволителям села, які загинули в боях з німецькими військами.
Економіка
У селі обробляється 1776 га сільськогосподарських угідь, з них 1590 га орних, у тому числі 210 га поливних земель. Тут вирощують озиму пшеницю, кукурудзу, соняшник, цукровий буряк, овочі; розвинене м'ясо-молочне тваринництво. Є майстерня по обслуговуванню сільськогосподарської техніки. Працює гранітний кар'єр.
Освіта та культура
У селі є восьмирічна школа (13 учителів і 85 учнів), клуб із залом на 200 місць, бібліотека, книжковий фонд якої становить 8,4 тис. примірників, медпункт, дитячі ясла, два магазини, відділення Укрпошти, Ощадбанка України.
Примітки
- Коваленко Сергій. Чорні Запорожці: історія полку. — К.: Видавництво «Стікс», 2012
- Болеславчик. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.