Боня Григорій Васильович
Григорій Васильович Боня́ (нар. 1 квітня 1918, Градизьк — пом. 26 червня 1989, Київ) — український радянський художник; член Спілки художників України. Заслужений художник УРСР з 1978 року.
| Боня Григорій Васильович | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народження |
1 квітня 1918 Градизьк, Градизька волость, Кременчуцький повіт, Полтавська губернія, Українська Радянська Соціалістична Республіка | |||
| Смерть | 26 червня 1989 (71 рік) | |||
| Київ, Українська РСР, СРСР | ||||
| Країна |
 СРСР | |||
| Навчання | Харківське державне художнє училище і Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури | |||
| Діяльність | художник | |||
| Вчитель | Бесєдін Сергій Фотійович, Костецький Володимир Миколайович, Шовкуненко Олексій Олексійович і Яблонська Тетяна Нилівна | |||
| Нагороди |
   | |||
|
| ||||
Життєпис
Народився 1 квітня 1918 року в містечку Градизьку (тепер селище міського типу Кременчуцького району Полтавської області, Україна). Впродовж 1936—1939 років навчався в Харківському художньому училищі (майстерня Сергія Бесєдіна). 1939 року розпочав навчання у Київському художньому інституті.
Брав участь у німецько-радянській війні. Нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня (6 квітня 1985), медаллю «За бойові заслуги» (19 травня 1945)[1].
1950 року закінчив навчання у Київському художньому інституті (викладачі Володимир Костецький, Олексій Шовкуненко, Тетяна Яблонська).
Жив у Києві в будинку на вулиці Великій Житомирській № 14, квартра 21. Помер у Києві 26 червня 1989 року.
Творчість
Працюв в галузі станкового та монументального живопису. Серед робіт:
- живопис
- «Колгоспна підстанці» (1947);
- серія «Степи України» (1949);
- «Рідна земля» (1957);
- триптих «Комсомол» (1958);
- «Мати-земля» (1960; Донецький художній музей);
- «На варті миру» (1961);
- «Переможці» (1963);
- «На сторожі» (1965);
- «Земля Богуслава» (1968);
- «Зорі колективізації» (1969);
- «Степи Запоріжжя» (1970);
- «Славутич» (1970);
- «Хліб» (1971);
- триптих «Леся Українка» (1976);
- «Сивий Єнісей» (1976);
- «Угрюм-ріка» (1976);
- цикл «Красноярський край» (1974—1977);
- «Володимир Ленін у Саянах» (1976);
- серія «Київська Русь» (1980—1981);
- «На будівництві БАМу. Кияни» (1980—1983);
- «Битва за Дніпро» (1987);
- «Зоря. Початок століття» (1987).
- монументальне мистецтво
- брав участь у створенні картону для вітража при вході до павільйону «Українська РСР» на Виставці доягнень народного господарства у Москві (1954, у співавторстві з Володимиром Давидовим та Степаном Кириченком);
- декоративне мозаїчне панно «Наука і космос» в місті Рудному в Казахстані (1964).
За мотивами творів Тараса Шевченка написав картини:
- «Світе ясний» (1961—1963);
- «Легенда про Гамалію» (1963, Запорізький краєзнавчий музей);
- «Мені тринадцятий минало» (1964);
- «За святую правду-волю. Гайдамаки» (1964)[2].
Брав участь у республіканських виставках з 1949 року, всесоюзних з 1957 року.
Примітки
- Пам'ять народу.(рос.)
- Шевченківський словник : у 2 т. / Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка Академії Наук УРСР. — Київ : Головна редакція УРЕ, 1978.
Література
- Українські радянські художники. Довідник. — Київ: Мистецтво, 1972. — С. 51.;
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — С. 32.
;
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 82. — ISBN 5-88500-042-5.;
- Боня Григорій Васильович // Мистецтво України: енциклопедія: у 5 томах. / редколегія: А. В. Кудрицький (відп. ред.) [та ін.]. — Київ: «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1995, Том 1 : А-В . — 1995, сторінка 234;
- Ханко В. М. Боня Григорій Васильович // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2020. — ISBN 944-02-3354-X.