Бориничі

Історія про джерело в с. Бориничі: Цікава легенда про одну з «святих криниць» у Жидачівському районі, яка пов'язана з історією Бориницької каплички. У 1862 році місцевий священик Черницький писав: «При залізниці між Бібркою і Ходоровом лежить на родючій рівнині село Бориничі Бібрського повіту (нині Жидачівського району). Річка Суходілка розділяє село на дві частини. Його оточують порослі лісом горбки, де працюють люди в каменоломнях або випалюють вапно. За народним переказами в старовину цю місцевість оточували темно густі бори (ліси). Ще одною з версій походження назви села і є співзвуччя „бори нічиї“ — Бориничі. Звідси має походити назва Бориничі.»

Якраз із цим селом пов'язана історія «святої криниці». Хто відкрив цілюще джерело, нема певних доказів. Є тільки народний переказ, що його відкрили дуже дуже давно богомільні та побожні люди, побачивши на тому місці вночі світло та образ Божої Матері. Крім цього народного переказу є ще й другий, який стверджує, що на дереві при криниці літом безперервно кувала зозуля. Своїм куванням вона ніби накликувала людей, бажаючи їм сказати: «Приходіть із вірою порятунку у Божу Матір і в чудотворні сили оздоровляючої води у цій криниці». Тому — то названо ту криниченьку Зозулиною. Знаходиться криниця в лісі на межі чотирьох сіл Бориничі, Ілова, Ляшок і Борусова. До неї стали приходити люди з незапам'ятних часів. Ходять і дотепер, несучи до цієї чудотворної оздоровляючої води різного роду тілесні недуги.

Найбільшого розголосу в околицях набрала ця криниця тоді, коли глухоніма дівчинка-пастушка оздоровилась від тяжкої недуги, обливаючись водою та п'ючи воду з неї. У знак цієї події в 1863 році граф В.Борковський вибудував навпроти криниці муровану капличку, прикрашену куполом і дзвіничкою. Поряд із капличкою та криницею люди встановили фігуру Пречистої Діви. Роки приходили, поклонялись тому святому місцю доти, поки не прийшла на Західну Україну Радянська влада, яка взялась закривати церкви, а все, що залишилось в них, грабувати. Але люди не переставали ходити до каплички та джерела. Працівники правоохоронних органів неодноразово розганяли віруючих, перекривали дорогу до неї. Одного дня фігуру Божої Матері було зруйновано й розкидано шматками по лісу. Люди віднайшли ці шматки, склали заново фігуру, але не могли знайти голову Пресвятої Діви. Та одному жителю с. Боринич приснився сон. Явилась Пресвята Діва і каже: «Голова з фігури знаходиться в криниці під намулом. Піди і викопай її». Чоловік рано встав і пішов до каплички копати. Копав копав і нічого не знайшов. На другу ніч знову приснилась Мати Божа, яка сказала: «Копай ще і знайдеш». Він знову почав копати і знайшов голову. Ще кілька разів після цього знищували фігуру Божої Матері, а капличку спалили і рештки розрівняли трактором. Але люди, які віками ходили до каплички та джерела, не змогли змиритися з такими знущаннями над святинею. І своїми силами збудували на цьому місці нову капличку, почистили криниченьку. Народ і по сьогоднішній день ходить молитися до каплички і пити чудодійну водицю. Найбільша відправа біля Зозулиної криниці відбувається щороку 19 серпня на Спаса. Доречним слід відмітити ще один не менш важливий факт з історії каплички біля криниченьки. Папа Римський Пій Дев'ятий надав грамотою відпустовою від 2 березня 1865 року відвідувачам тієї каплички цілковитий відкуп в святкові дні Благовіщення, Состраданія Пресвятої Богородиці в день Св. Апостолів Петра і Павла.

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 460321, розташована у приміщенні школи.

Результати

• зареєстровано 513 виборців, явка 54,00%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 22,02%, за «Європейську Солідарність» і «Голос»  — по 20,94%.[4] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Андрій Кіт (самовисування) — 50,90%, за Андрія Гергерта (Всеукраїнське об'єднання «Свобода») — 16,97%, за Володимира Гаврона (Голос) — 11,91%[5].

• Владислав Бадені — граф, батько Станіслава, Казімєжа[6]
• Стасина Василь Михайлович (1936—1997) — львівський бібліофіл, колекціонер.