Борушківці
Бору́шківці — село в Україні, у Любарській селищній територіальній громаді Житомирського району Житомирської області. Населення становить 631 особу.
| село Борушківці | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Житомирська область |
| Район/міськрада | Житомирський район |
| Громада | Любарська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA18040290050089702 |
| Облікова картка | С. Борушківці |
| Основні дані | |
| Населення | 631 |
| Площа | 12,775 км² |
| Густота населення | 49,39 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 13123 |
| Телефонний код | +380 4147 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°58′21″ пн. ш. 27°37′52″ сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
228 м |
| Водойми | річка Деревичка |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | вул. Незалежності, 38, смт Любар, Житомирський р-н, Житомирська обл., 13101 |
| Карта | |
  Борушківці | |
 Борушківці | |
| Мапа | |
| |
Географія
Село розташоване на річці Деревичка, лівій притоці Случа, яка недалеко від села Мала Деревичка впадає в річку Случ. Невелику частину території Борушківець займають перезволожені та заболочені масиви, розвинуті замулення водоймищ.
Від залізничної станції села Печанівка знаходиться на відстані 22 км, від Житомира — 104 км, від Бердичева — 83 км.
Історія
На території Борушківець люди жили ще в давні часи, про що свідчать залишки поселення трипільської культури та ранньозалізного віку — в урочищі Острів, на правому березі річки Деревички, за 500—1500 метрів на схід від греблі.
Раніше поселення називалося й було центром слов'янського племінного князівства — Болохівської землі. Болохівців пов'язують з уличами, котрі відступили на північ й захід від печенізької навали.[джерело?]
Частина болохівців пішла в ліси, частина в інші землі, інші були розселені князем у своїх землях.
1257 року Болохівська земля востаннє згадується у літописах:
 |
«Після знищення древнього Болохова, мешканці цього міста поховалися у лісах. Й організували поселення. Жили приховано. Коли їх зустрічали подорожні й запитували — «Чиї ви?», відповідали — «Болохівські». |  |
Поселення це залишилося зараз на картах під назвою Борушківці, за 7 км від сучасного Любара, колишнього Болохова.
|
Борушківці. Село засноване нащадком Луцького боярина Якова Садловського, якому князь К.Острозький надав село Борухів 1533 р. відтоді його нащадки стали йменувати себе Боруховськими. Один з представників цього роду — Олеша Боруховський був на службі у Остапа Дашкевича, а що у 1530 рр. одержав від нього землі, на яких у скорім часі засновано села Волиця, Новоселиця, Борухівці, останнє в процесі усного мовлення видозмінилося у Борушківці | |
[1].
14 (3 по старому стилю) червня 1792 — у ході російсько-польської війни відбулася битва біля села Борушківці.
У 1906 році — село Деревицької волості Новоград-Волинського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 76 версти, від волості 3. Дворів 114, мешканців 729[2].
У 1923—54 роках — адміністративний центр Борушківської сільської ради Любарського району Житомирської області[3].
До 1 червня 2020 року село входило до складу Старочорторийської сільської ради Любарського району Житомирської області[4].
Освіта
1872 рік — в селі відкрито парафіяльну школу.
У 1937—1938 навчальному році був перший випуск Борушківецької чотирирічної школи, Після війни, після спалення села, школа в селі діяла на греблі в сільській хаті .Школу очолював Юзвінкевич Архип Максимович.
1973 року в селі розпочато будівництво нової школи яка була введена в експлуатацію у вересні 1975 року. Директор школи Кіндрась Петро Михайлович. Розпочинаючи з 1976 року в селі під час шкільних канікул діяли піонерські табори, куди з'їжджалися діти з усього району.
Педагогічний колектив Борушківецької школи очолювали:
- Юзвінкевич Архип Максимович
- Юзвінкевич Марія Іванівна
- Кіндрась Петро Михайлович (1970—1989)
- Кіндрась Петро Леонідович (1989)
У селі є дев'ятирічна школа. Борушківецький НВК. Директор — Кіндрась Петро Леонідович, вчитель вищої категорії, «старший вчитель», нагороджений в 2004 році знаком «Відмінник освіти України». Завдяки його наполегливій праці в 2000 році котельня школи була переведена з твердого палива на газове опалення. Школа має свої земельну ділянку в розмірі 5,6 га. У 2004 році в Борушківецькій школі було встановлено і обладнано новий комп'ютерний класс, проведено бездротовий інтернет.
У школі навчається 46 учнів. Працюють 25 педагогічних працівників, 12 обслуговоючого персоналу. Вчителів з вищою кваліфікаційною категорією — 11, з 1 — категорією — 10 вчителів., вчителів, які мають звання «старший вчитель» — 8. Сім педагогів школи нагороджено Почесною грамотою Міністерства Освіти та науки України.
На рівні сучасних вимог в школі обладнано методичний кабінет, навчальні кабінети, спортивний зал, актовий зал, комп'ютерний клас.
У 2017 році в школі проведено капітальний ремонт та обладнано для дошкільної освіти.
Відомі уродженці
- Казімеж Фердинанд Пуласький (1846—1926) — польський історик і генеалог.
Примітки
- Геннадій Махорін. Походження назв міст і сіл Житомирщини. Ст. 12, 242.
- Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795-2006 роки. с. 136. Процитовано 22 лютого 2021.
- Картка постанови. Верховна Рада України. Процитовано 13 вересня 2020.
Джерела
- Інвентар князів Острозьких.
- Літописні звістки про Болоховців XIII в. — Іпат. c. 511, 516, 526—527.
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — 601 с.
- Boruszkowce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 331. (пол.) — S. 331. (пол.)