Браслав Рабар

Браслав Рабар (хорв. Braslav Rabar; нар. 27 вересня 1919, Загреб — 6 грудня 1973, Загреб) — хорватський шахіст і шаховий літератор, міжнародний майстер від 1950 року. Чемпіон Югославії 1951 року, а в 1953 році знову поділив 1-ше місце, але програв матч плей-оф. Грав за збірну Югославії на трьох шахових олімпіадах (1950, 1952, 1954), вигравши загалом п'ять медалей. Був одним із творців системи класифікації для видання Šahovski informator.

Браслав Рабар
Оригінал імені хорв. Braslav Rabar
Країна  Югославія
Народження 29 вересня 1919(1919-09-29)
Загреб
Смерть 6 грудня 1973(1973-12-06) (54 роки)
Загреб
Титул Міжнародний майстер (1950)

Ранні роки

1941 року поділив 8-9-те місце в Тренчін-Тепліці (Тренчанське Теплице); переміг Ян Фолтис[1]. У вересні 1941 року поділив 9-10-те місце в Мюнхені (Europaturnier, переміг Йоста Штольц). У грудні 1941 року грав на другій шахівниці проти Людовіта Потучека (1.5: 0.5) у матчі Хорватія — Словаччина в Загребі.[2] У вересні 1942 року посів 12-те місце в Мюнхені (Europameisterschaft, 1-й чемпіонат Європи, виграв Олександр Алехін)[3]. На ньому був представником Незалежної Держави Хорватії.[4]

Чемпіон Югославії, пік форми

У 1945/46 роках посів 4-те місце в Любляні; переміг Светозар Глігорич. У 1949/50 роках поділив 2-3-тє місце в Люцерні. 1950 року в Загребі виграв чемпіонат Хорватії, випередивши Младена Шубарича. 1951 року виграв 10-й чемпіонат Югославії в Сараєво.

1953 року посів 3-тє місце в Опатії. 1953 року поділив 1-ше місце з Васьою Пірцом у Загребі (12-й чемпіонат Югославії), але потім програв у матчі плей-оф за титул. 1954 року поділив 2-3-тє місце з Яном Гейном Доннером, позаду Вольфганга Унцікера, в Мюнхені (зональний турнір).[5]. У 1955 році поділив 14-15-те місце в Гетеборзі (міжзональний турнір); переміг Давид Бронштейн.[6]

Успіхи в командних змаганнях

Рабар взяв участь у 1-й Балканіаді 1946 року в Белграді. На ній перемогла Югославія, випередивши Румунію, Болгарію і Албанію.Виграв срібну медаль в особистому заліку на 8-й шахівниці. Грав у трьох шахових олімпіадах. На 9-й шаховій олімпіаді, яка проходила у серпні/вересні 1950 року в Дубровнику, виграв дві золоті медалі: в особистому заліку на четвертій шахівниці (+8 -0 =2), і в командному заліку разом з Глігоричем, Пірцом, Петаром Трифуновичем, Міланом Відмаром-молодшим і Стояном Пуцом. На 10-й шаховій Олімпіаді в Гельсінкі у серпні 1952 року виборов дві бронзові медалі: в особистому заліку на другій шахівниці (+5 -1 =6) і в командному заліку. На 11-й шаховій Олімпіаді в Амстердамі у вересні 1954 року грав на четвертій шахівниці (+1 -3 =4). Югославія завоювала бронзову медаль. Таким чином на трьох олімпіадах Рабар виборов п'ять медалей, і в 30 матчах набрав (+14 -4 =12), тобто 66,7 відсотка.[7]

Спадщина

1950 року ФІДЕ присудила Рабару титул міжнародного майстра (IM). Був співредактором щомісячного шахового журналу Šahovski Glasnik. Найкраще його пам'ятають за створення системи класифікації дебютів, яка використовувалась у серії публікацій Šahovski informator. Це найбільш продавані і популярні шахові книги всіх часів.

Примітки
  1. 1941 Архівовано 2007-09-27 у Wayback Machine.
  2. http://www.vjesnik.hr/pdf/2001%5C12%5C09%5C31A31.PDF Архівовано 25 грудня 2004 у Wayback Machine. KRONOLOGIJA HRVATSKOGA ŠAHA (393)
  3. 1942 Архівовано 2007-08-07 у Wayback Machine.
  4. Gillam, Anthony J. & Swift, A J (2001), 1st European championship Munich 1942, Nottingham: The Chess Player, ISBN 1-901034-46-1
  5. munchen
  6. goteborg
  7. OlimpBase :: the encyclopaedia of team chess

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.