Ян Фолтис

Ян Фолтис (чеськ. Jan Foltys; 13 жовтня 1908, Свінов[1] — 11 березня 1952, Острава, Мораво-Сілезький край Чеської Республіки) — чехословацький шахіст, міжнародний майстер від 1950 року.

Ян Фолтис
Оригінал імені чеськ. Jan Foltys
Країна  Чехословаччина
Народження 13 жовтня 1908(1908-10-13)
Свінов
Смерть 11 березня 1952(1952-03-11) (43 роки)
Острава
Титул Міжнародний майстер (1950)
Піковий
рейтинг 		2653 (листопад 1947 року, за даними chessmetrics)

Шахова кар'єра

1933 року поділив 8-12-те місце в Мніхово-Градіште (13-й чемпіонат Чехії). У 1933 році поділив 5-7-ме місце в Моравській Остраві; змагання виграв Ернст Ґрюнфельд. 1935 року поділив 5-7-ме місце в Лугачовицях; змагання виграв Карел Опоченський. У 1936 році посів 3-тє місце в Подєбрадах (14-й чемпіонат Чехії); переміг Сало Флор. У 1937 році посів 4-те місце в Маргейті. 1937 року поділив 3-4-те місце в Празі; перемогу здобув Пауль Керес. 1937 року поділив 2-4-те місце в місті Рогашка Слатіна; перемогу святкував Мечислав Найдорф. 1937 року поділив 9-10-те місця в Юраті (4-й чемпіонат Польщі); переміг Ксавери Тартаковер. У 1938 році посів 3-тє місце в Празі (15-й чемпіонат Чехословаччини). У 1938 році поділив 10-12-те місце в Лодзі; виграв Вася Пірц. 1938 року посів 11-те місце в Любляні (Лайбаху); переможцем став Борислав Костич. У травні 1939 року посів 7-ме місце в Штутгарті (1-й Європейський турнір); перемогу здобув Юхим Боголюбов.[2]

Грав на першій шахівниці за Чехословаччину на 3-й неофіційній шаховій Олімпіаді в Мюнхені в 1936 році (+7 -1 =11), на другій шахівниці на 7-ій шаховій олімпіаді в Стокгольмі в 1937 році (+7 -2 =9), і на другій шахівниці на 8-й шаховій олімпіаді в Буенос-Айресі в 1939 році (+8 -3 =5). Загалом на цих трьох змаганнях в 53 партіях набрав (+22 -6 =25), що становить 65,1 відсотка.[3]

Під час Другої світової війни Фолтис зіграв у кількох сильних турнірах. У 1940 році виграв у Раковніку (чемпіонат Богемії і Моравії, Protektorat der Böhmen-Mähren Meisterschaft). У 1941 році випередив Йожефа Шілі та Людовіта Потучека в Тренчианські-теплиці. У вересні 1941 року посів 7-ме місце в Мюнхені (2-й Європейський турнір); переможцем став Йоста Штольц. У 1941 році звів унічию (6:6) матч з Карелом Опоченським у Празі. У вересні 1942 року поділив 3-5-те місця з Юхимом Боголюбовим і Куртом Ріхтером, позаду Олександра Алехіна та Пауля Кереса, в Мюнхені (1-й Чемпіонат Європи, Europameisterschaft). У грудні 1942 рок посів 3-тє місце, слідом за Алехіним і Клаусом Юнге, в Празі (Дюрас Юбілі). У квітні 1943 року поділив 4-5-те місце в Празі; виграв Алехін. У червні 1943 року посів 5-те місце в Зальцбургу; перемогли Керес і Алехін. В 1943 році поділив 1-2-ге місце з Франтішеком Зітою в Празі (чемпіонат Богемії і Моравії). 1943 року посів 2-ге місце в Зліні, позаду Ченека Коттнауера. У 1944 році посів 4-те місце у Брно (чемпіонат Богемії і Моравії, переміг Опоченський).

Після війни Фолтис брав участь у турнірах і командних матчах. 1946 року поділив 4-5-те місце в Празі. Переможцем став Мігель Найдорф. 1946 року посів 3-тє місце, позаду Людека Пахмана і Мирослава Катетова, в Остраві (чемпіонат Чехословаччини).

Зіграв у дванадцяти міжнародних матчах. У 1947 році переміг (1,5:0,5) Лодевейка Прінса в Гаазі (Нідерланди — Чехословаччина); виграв (2:0) проти Гаррі Голомбека в Лондоні (Велика Британія — Чехословаччина); переміг (2:0) Рітсона-Моррі в Бірмінгемі (MCCU — Чехословаччина); поступився (0:2) Ніколасу Россолімо в Парижі (Франція — Чехословаччина); поступився (0,5:1,5) Васі Пірцу у Загребі (Югославія — Чехословаччина). У 1948 році переміг (1,5:0,5) Светозара Глігорича в Шпіндлерув-Млін (Чехословаччина — Югославія). У 1949 році виграв (2:0) проти Макарчика в Катовицях (Польща — Чехословаччина); переміг (1,5:0,5) Локвенца у Відні (Австрія — Чехословаччина); зіграв унічию (0,5:0,5) з Ковачем у Відні (Відень — Чехословаччина); програв (0,5:1,5) Максові Ейве в Празі (Чехословаччина — Нідерланди); зіграв унічию (1:1) з Платтом у Празі (Чехословаччина — Австрія), і виграв (2,5:0,5) проти Шабадоса у Венеції (Італія — Чехословаччина).

Фолтис показав свій найкращий результат на турнірі в Карлових Варах / Маріанських Лазнях в 1948 році. Того ж року посів 3-тє місце в Будапешті. 1949 року поділив 1-ше місце зі Стояном Пучем у Відні (3-й Меморіал Шлехтера),[4] поділив 4-7-ме місце у Венеції, і посів 6-те місце в Тренчианське-тепліце. У 1950 році посів 7-ме місце в Щавно-Здруй. У 1950 році посів 13-те в Амстердамі. 1951 року кваліфікувався в Маріанських-Лазнях на Міжзональний турнір у Стокгольмі 1952, але помер від лейкемії в Остраві у 1952 році, раніше, ніж той відбувся.

Удостоєний звання міжнародного майстра в 1950 році.[5]

Згідно з ретроспективною системою chessmetrics найвищий рейтинг мав станом на листопад 1947 року, досягнувши 2653 пункти, посідав тоді 20-те місце у світі[6].

Примітки
  1. Passengers of the Piriápolis
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 21 лютого 2007. Процитовано 19 травня 2016.
  3. OlimpBase :: the encyclopaedia of team chess
  4. 75 Jahre Schachklub Hietzing Wien 1921—1996
  5. Liste des premiers titrés (chrono) — Chessmile. Архів оригіналу за 22 грудня 2007. Процитовано 19 травня 2016.
  6. Показники Яна Фолтиса за даними сайту chessmetrics.com(англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.