Буза (напій)
Буза́[1][2] (башк. буҙа, каз. боза, тат. боза, узб. бўза, алб. boza, серб. боза, болг. боза, тур. boza, «пиво з проса»), також бра́га (рум. bragă — зі слов.) — слабкоалкогольний кисло-солодкий напій кочових тюрків Середньої Азії, згадуваний з десятого століття, який пізніше прийшов в Анатолію, а звідти поширився на Балканах. Один з найстаріших відомих напоїв у Туреччині. Був занесений в Румунію турками під час Османської імперії. Поширений в південно-східній Румунії, Туреччині, Албанії, Середній Азії, Болгарії, країнах колишньої Югославії, у Східній Європі та на Балканах. На Русі напій цього типу, але з іншого процесу розвитку носив назву квас — напій бродіння хліба.
Буза | |
Країна походження | Єгипет |
---|---|
З матеріалу | Пшоно, вода і цукор |
Буза у Вікісховищі |
Опис
Напій має темнувате забарвлення. Зазвичай виготовляється шляхом кип'ятіння пшона, пшеничного, іноді кукурудзяного борошна у воді протягом трьох годин. У результаті, отриману після кип'ятіння і наступного охолодження рідину, без фільтрації, піддають процесу ферментації. Містить невелику кількість алкоголю, до 6 %, зазвичай менше. Існує безалкогольна солодка версія напою для дітей[3]. Напій продається на вулиці спраглим покупцям. Може готуватись з використанням кисло-молочних продуктів.
Залежно від місця, продукт виготовляється також з борошна кукурудзи (кукурудза в Європі з'явилась після другої подорожі Колумба), ячменю, жита, вівса, пшениці, іноді рису і хліба і ін.
Існує інформація, що буза має ефект збільшення жіночих грудей.[4]
Галерея
- Продавець бузи
- Продавець турецької бузи (bragagiu) в Бухаресті, 1880/div>
Турецька буза Болгарська боза Болгарська буза
Примітки
- Буза // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
- Буза // Словарь української мови : у 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
- Бозо – кыргызское пиво(рос.)
- Pacara Boza, Original Albanian Boza
Джерела
- Aykut, A. Sait (2000). «Deşt-i Kıpçak'a, Uzbek Han'ın ülkesine açılış». İbn Battuta Seyahatnamesi. İstanbul: Yapı Kredi Yayınları. ss. 467.