Бузівка (Магдалинівський район)
Бу́зівка — село в Україні, у Магдалинівському районі Дніпропетровської області. Населення за переписом 2001 року становить 852 особи. Орган місцевого самоврядування — Бузівська сільська рада.
село Бузівка | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Дніпропетровська область |
Район/міськрада | Магдалинівський |
Рада | Бузівська сільська рада |
Облікова картка | Бузівка |
Основні дані | |
Населення | 852 |
Поштовий індекс | 51120 |
Телефонний код | +380 5691 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°07′41″ пн. ш. 35°04′59″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
78 м |
Водойми | канал Дніпро—Донбас |
Відстань до обласного центру |
92 км |
Відстань до районного центру |
37 км |
Найближча залізнична станція | Платформа 112 км |
Відстань до залізничної станції |
5 км км |
Місцева влада | |
Адреса ради | с. Бузівка, вул. Незалежності, 10 |
Сільський голова | Гейдер Борис Ернестович |
Карта | |
Бузівка | |
Бузівка | |
Мапа | |
|
Географія
Село Бузівка розташоване між річкою Оріль та каналом Дніпро — Донбас (в обох випадках на лівому березі, тому що вони течуть в протилежні сторони) на півночі області на межі з Харківською областю. Примикає до села Йосипівка, за 2,5 км від села Ковпаківка. Річка в цьому місці звивиста, утворює лимани, стариці і заболочені озера. Через село проходить автомобільна дорога Т 0412.
Історія
Бузівка заснована наприкінці 17 століття, точна дата заснування невідома.
Відомо, що в часи Запоріжської Січі, тут було декілька зимівниківта хуторів, де жили козаки. Займались, переважно, бджільництвом, рибальством та випасали худобу.
В 1779 році, ця територія була передана капітану Луганського пікінерського полку, Дмитру Васильовичу Черткову, як рангова дача. В 1779 році Дмитро Васильович, розпочав будівництво церкви Святого Дмитрія Ростовського. 7 листопада 1780 року Свято-Дмитріївську церкву було освячено та відкрито для прихожан.
Станом на 22 квітня 1779 року в селищі налічується 81 двір в яких проживає 468 селян, з яких 253 чоловіка і 215 жінок. Також говориться, що всі жителі є вільними. За походженням більшість є малоросами, частина з Речі Посполитої і ще частина з поселень бувших запорожців.
Станом на 1859 рік в Бузівці було 8 дворів в яких проживало 70 осіб, з яких 33 чоловіка та 37 жінок.
1886 року тут мешкало 431 осіб, було 85 дворів, волосне правління, 1 православна церква. Слобода Бузівка була центром Бузівської волості.
В роки радянської влади у Бузівці розміщувалась центральна садиба колгоспу «Перемога».
У Бузівці працюють середня загальноосвітня школа, дитсадок, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, бібліотека.
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1073 особи, з яких 500 чоловіків та 573 жінки.[1]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 850 осіб.[2]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[3]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 91,31 % |
російська | 7,75 % |
білоруська | 0,12 % |
молдовська | 0,12 % |
інші | 0,70 % |
Об'єкти соціальної сфери
- Школа.
- Дитячий садочок.
- Будинок культури.
- Фельдшерсько-акушерський пункт.
Примітки
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Дніпропетровська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Дніпропетровська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 7 листопада 2019.
Джерела
- Історія міст і сіл Української РСР. Том 4. Дніпропетровська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971. — С. 396