Малороси

Малоро́си (також заст. малоросія́ни[1][2][3], (рос. малоро́ссы, малороссия́не,[4] малоро́сы, малору́сы[5])) — термін, який має кілька значень:

  1. Офіційна назва українців у Російській імперії[6][7]. До входження козацької держави під протекторат Московського царства після Переяславської ради 1654 року[8] цей термін не вживався, натомість вживався етнонім русини.[9]. У цей час разом із назвами Русь або Руська земля почасти вживається і назва Україна. Так, гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний у листі до короля Польщі 1622 року пише про[10]:«Україну, власну, предковічну, вітчизну нашу, городи українські, народ український». Після колапсу Російської імперії у 1917 році, цей термін, як етнонім, щодо українців не вживається. За часів СРСР разом із терміном Малоросія вважався таким, що виражав великодержавницьку політику царизму щодо України.[11]
  2. Частина українців з комплексом редукованого патріотизму та провінціалізму, зумовлений довгим перебуванням земель України у складі Російської імперії[12].
  3. Зросійщені українці, національний характер яких сформувався під чужим тиском і впливом. Це знаходить свій вияв у байдужому, а то й негативному ставленні до українських національно-державницьких традицій та прагнень, а часто й активній підтримці російської культури та великодержавної політики.
  4. Шовіністична назва росіянами українців[5]. Нині у російській мові поняття малорос часто розглядається як застаріле визначення українця[13][14].
Мапа російської імперської академії наук. Українська мова показана, як «говоры малорусскіе русскаго языка»

Історія виникнення терміну
Підросійська Україна у 1740—1750 роках. Синім позначена Гетьманщина, зеленим — територія Слобідських полків, помаранчевим — Військо Запорозьке Низове

Мала Русь

Термін малороси походить від топоніму Мала Русь. Назва Мала Русь виникла у на початку XIV століття у Візантії для визначення Галицько-Волинської держави.[15] Проте ця назва не набула широкого розповсюдження. Відродження цього терміну, в кінці XVI століття, пов'язують з необхідністю зносин з Московією з дотриманням дипломатичного етикету, оскільки у той час і московський цар i патріарх Московський носили титул Всея Руси. Український історик Михайло Грушевський це пояснює так[16]:

Київським митрополитам прийшлось зав'язати зносини з московським правительством, головно задля грошових і всяких інших підмог з московського скарбу, їм незручно було писатись в листах до московського правительства тим титулом, який вони уживали у себе вдома – митрополита київського, галицького і всієї Русі

Утворена з Малої Руси назва Малоросія почала вживатися з XVII століття, але стосувалася тільки Лівобережної України — Гетьманщини. У XIX на початку XX століть у Російській імперії назву Малоросія застосовували, як до всієї України, так і лише для лівобережних Полтавської, Чернігівської та Харківської губерній.[15]

Ф. Прокопович на пам'ятнику «1000-літтю Росії»

Загальноросійська ідея

Концепцію триєдиного славенороського народа, згідно з якою українці звуться малоросами, ймовірно висунув український філософ Інокентій Ґізель у праці Синопсис Київський у 1674 році.[17] Далі цю ідею розвив інший український філософ, сподвижник російського царя Петра Першого Феофан Прокопович.[18] Завершили розробку концепції триєдиного російського народу російський історик Татищев та вчений Ломоносов.

Вживання терміну

За задумом українських філософів творців етноніму «малороси», він позначав приналежність до Малої Руси тобто українських земель навколо стародавньої столиці Руси Києва та не мав ніякого образливого відтінку.

Згодом цей термін почав набувати образливих рис, як позначення меншовартості, в порівнянні з етнонімом великороси.[19]

Починаючи з XIX століття нарівні з терміном малоросійський, починає вживатися термін «южнорусский» (південноросійський). Наприклад: Тарас Шевченко створює Букварь южнорусскій.[20]

Вживання в європейських мовах
Польська мапа народонаселення Центральної Європи

В більшості європейських мов вживався прямий переклад слів «малі росіяни» — нім. Kleinrussen, англ. Little Russians[21]. З іншого боку до українців, що жили поза межами Російської імперії до початку XX століття вживався традиційний, споконвічний етнонім — рутени (русини) — нім. Ruthenen, англ. Ruthenians[22], хоча на мовних мапах малороси та русини позначалися як один етнос.

Виключення складала польська мова де всіх українців незалежно до місця проживання називали русинами пол. Rusini.

Малоросійство

З ліквідацією автономії Гетьманщини 1764, скасуванні козацького устрою в Слобідській Україні 1765, ліквідацією Запорозької Січі у 1775 році в деяких представників українського суспільства починає складатися комплекс провінціалізму, що виявляється у відданості справі російської великодержавності та в байдужому або негативному ставленні до українських національно-державницьких традицій і прагнень.[15]

Український вчений і громадський діяч Михайло Драгоманов увів у вжиток термін — носії малоросійщини:

Це зросійщені українці, національний характер яких утворювався під чужим тиском і впливом, що мало наслідком засвоєння переважно гірших якостей чужої національності і втрати кращих своїх.

Згодом письменник і громадський діяч Євген Маланюк дає визначення комплексу Малоросійства:

Це відсутність національної духової суверенності, брак найелементарнішого національного інстинкту й параліч політичної волі, національне пораженство, виявом якого була «самоотверженность малороссийская» в XVIII столітті, а потім капітулянтство перед Москвою й вислужництво перед її володарями.

Володимир Винниченко у своєму романі «Хочу!» написав:

Знаєте, що таке малорос? Ні? Паршивець, просто кажучи, ні те ні се. Він, бачите, собі з походження – українець, з виховання – руський, з переконань – неук у всьому, що торкається рідного народу, по вдачі – боягуз, себелюб і раб. От це – малорос[23]

Термін малоросійство вживається, як антагонізм українству. А носії малоросійства, як антиподи прихильників українського національного руху.

Див. також

Примітки
  1. Малоросіяни // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2020.
  2. Малоросіянин // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  3. Малоросіянка // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — ISBN 966-569-013-2.
  4. © 2006, «Большой современный толковый словарь русского языка» в 4 томах // Ефремова Т.Ф.
  5. МАЛОРОС Словарь Ушакова // Тлумачний словник російської мови Д. Н. Ушакова. © "АСТ, Астрель", Москва, 2000. Близько 85,850 словникових статей
  6. Малороси // Словник української мови: у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2014.
  7. МАЛОРОСИ — Академічний тлумачний словник української мови
  8. Входження України під протекторат Російської держави — Історія України — Навчальні матеріали онлайн
  9. Рус-Руст. Енциклопедія українознавства. Словникова частина. Том 7
  10. Україна. Русь. Назви території і народу
  11. МАЛОРОСІЯ — Лексика — українські енциклопедії та словники
  12. Рябчук М. Від Малоросії до України: парадокси запізнілого націєтворення. — К. : Критика, 2000. — 303 с.
  13. Малорусы // Большой толковый словарь русского языка / Кузнецов С. А. — СПб : Норинт. — 1536 с.
  14. Толковй словарь русского языка / Ред С.И.Ожегов, Н.Ю.Шведова. — Москва : Азъ, 1992.
  15. Мак-Мал. Енциклопедія українознавства. Словникова частина. Том 4
  16. Олена Русина // УКРАЇНА ПІД ТАТАРАМИ І ЛИТВОЮ, 1998
  17. Борьба за модерн — 8. Русь/Украина — колония или метрополия?
  18. Феофан Прокопович — яскрава, суперечлива постать української історії XVIII ст. — Україна Incognita
  19. Book: Украдене ім'я. Чому русини стали українцями
  20. «Русь», «Росія», «Великоросія», «Малоросія». Григорій Півторак. Походження українців, росіян, білорусів та їхніх мов.
  21. Rusyn | people | Britannica.com
  22. Ruthenia — definition of Ruthenia in English from the Oxford dictionary
  23. Володимир Винниченко. Твори. Том одинадцятий. Хочу!

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.