Бульвар Лесі Українки (Київ)

Бульва́р Ле́сі Украї́нки — бульвар у Печерському районі міста Києва, місцевості Печерськ, Черепанова гора. Пролягає від стику вулиць Басейної (бульвар слугує продовженням вулиці), Шовковичної, Госпітальної та Мечникова до бульвару Дружби народів.

Бульвар Лесі Українки
Київ
Місцевість Печерськ, Черепанова гора, Звіринець
Район Печерський
Назва на честь Лесі Українки
Колишні назви
Печерська вулиця, Засарайна вулиця, вулиця Щорса, Печерський бульвар
Загальні відомості
Протяжність 2,6 км
Координати початку 50°26′18″ пн. ш. 30°31′31″ сх. д.
Координати кінця 50°25′11″ пн. ш. 30°32′52″ сх. д.
Поштові індекси 01001, 01021, 01133
Номери телефонів 246, 227, 221
Транспорт
Найближчі станції метро  «Печерська»
Автобуси А 62, 118, 137Н
Трамваї лінія до Печерського моста закрита у 1985 році, біля Палацу Спорта — у 1998 році
Тролейбуси Тр 14, 15, 38
Маршрутні таксі Мт  238, 444, 450, 470, 519, 520, 546, 801, 812
Зупинки громадського транспорту Джона Маккейна, Євгена Коновальця
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Будівлі, пам'ятки, інфраструктура
Пам'ятники Лесі Українці
Державні установи Державна інспекція архітектури та містобудування України
Навчальні заклади ЗОШ № 84
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 10892
У проєкті OpenStreetMap r1415583
Мапа
 Бульвар Лесі Українки у Вікісховищі

Прилучаються вулиці Новогоспітальна, Немировича-Данченка, Генерала Алмазова, Михайла Задніпровського, площа Лесі Українки, вулиці Джона Маккейна, Петра Болбочана, Курганівська і Верхня та бульвар Марії Приймаченко. Бульвар Лесі Українки сполучений Печерським мостом з вулицями Бастіонною та Михайла Бойчука.

Історія

Бульвар виник наприкінці 1950-х років у зв'язку із початком забудови незабудованих до того часу територій між вулицями Госпітальною та Новогоспітальною. В кінцевій частині прокладений на місці старих вулиць Засара́йної (між Новогоспітальною вулицею і сучасною площею Лесі Українки), Щорса (від нинішньої площі Лесі Українки до вулиці Джона Маккейна) та Пече́рської, з 1958 року — Печерський бульвар[1]. Сучасна назва — з 1961 року[2].

У серпні 2011 року був проведений капітальний ремонт проїжджої частини на бульварі в рамках підготовки міста до Євро-2012.

Будівлі, що мають історичну або архітектурну цінність

  • № 25 (кол. юнкерське училище, нині — Київський військовий ліцей ім. І. Богуна; 1915—1916)
  • № 18А (Капонір 3-го полігону; 1844)
  • № 25 (Будинок начальника училища; 1914—1916)
  • № 25 (Стайні критого кінного манежу Олексіївського кадетського корпусу; 1914—1916)
  • № 25-А (Критий кінний манеж Олексіївського кадетського корпусу; 1914—1916)
  • № 27/2 (Житловий будинок офіцерів; 1914—1916)
  • № 25 (1974 Пам'ятник Олександрові Суворову, російському полководцю, генералісимусу)
  • № 36-Б — на фасаді 18-поверхового житлового будинку австралійський художник Гвідо ван Гелтен 28 жовтня 2015 завершив 12-денну роботу по малюванню велетенського стінопису — дівчини у вишиванці. Мурал сягає заввишки 43 метри. Це найбільший твір художника не лише в Україні, а й в Європі[3]

Установи та заклади

Зображення

Примітки

  1. Постанова бюро Київського міського комітету Компартії України та виконкому Київської міської Ради депутатів трудящих від 15 липня 1958 року № 1249 «Про найменування та перейменування вулиць міста Києва» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 4, спр. 958, арк. 246–260. Архівовано з першоджерела 26 червня 2013.
  2. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради депутатів трудящих від 21 листопада 1961 року № 2259 «Про найменування та перейменування вулиць, площ та парків міста» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 42, арк. 224–231. Архівовано з першоджерела 25 червня 2013.
  3. У Києві завершили мурал із зображенням дівчини у вишиванці. 5 канал. 28 жовтня 2015. Архів оригіналу за 13 серпня 2020. Процитовано 9 жовтня 2021.

Джерела


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.