Печерська (станція метро)

«Пече́рська»[1] — 39-та станція Київського метрополітену, розташована на Сирецько-Печерській лінії між станціями «Кловська» і «Дружби народів». Відкрита 27 грудня 1997 року. Назва станції походить від назви історичної місцевості Печерськ.

Печерська
Сирецько-Печерська лінія
Загальні дані
Тип пілонна трисклепінна
Платформи
Кількість 1
Тип острівна
Форма пряма
Довжина 101,5 м
Будівництво
Дата відкриття 27 грудня 1997 року
Архітектор(и) В. Л. Гнєвишев
Архітектор(и) вестибюлів М. М. Альошкін, Т. О. Целіковська, В. Л. Гнєвишев
Будівельник(и) Київметробуд
Транспорт
Район міста Печерський
Виходи до б-ру Лесі Українки, пл. Лесі Українки, вул. Генерала Алмазова,
вул. Михайла Задніпровського
Наземний транспорт А 62, 62к, 118, 137Н
Тр 14, 15, 38
Мт 470, 520
Інше
Час відкриття 5:42
Час закриття 0:11
Код станції 317
Сирецько-Печерська лінія
Легенда
ТЧ «Виноградар»
Маршала Гречка
ПК4+45 Виноградар
ПК3'+20 Проспект Правди
ПК21+02 Мостицька
ПК41+33 Сирець  +зал
ПК56+96 Дорогожичі
ПК68+03 Герцена
ССГ до Глибочицької
ПК83+71 Лук'янівська   +M
ПК100+18 Львівська брама
ПК114+62 Золоті ворота  +M
   
ПК122+50 Палац спорту  +M
ССГ до Хрещатика
ССГ до Майдану Незалежності
ПК133+91 Кловська
ПК147+27 Печерська
ПК158+20 Дружби народів
ПК177+40 Видубичі  +зал   +зал +ав
ПК187+28 Теличка
Південний міст через р. Дніпро
ПК211+42 Славутич
ПК219+34 Осокорки
ПК233+02 Позняки  +M
ПК245+50 Харківська
ПК256+93 Вирлиця
ПК269+09 Бориспільська
ПК280+04 Червоний хутір

Конструкція

Конструкція станціїпілонна трисклепінна з острівною платформою.

Колійний розвиток: станція без колійного розвитку.

Зали станції з'єднані між собою рядами проходів-порталів, які чередуються з пілонами. Середній зал з'єднаний з підземним вестибюлем, який виходить в підземний перехід (під площею Лесі Українки, двома ескалаторними тунелями, між якими розміщений проміжний вестибюль. Для підйому та спуску пасажирів в кожному ескалаторному тунелі встановлено двомаршеві чотиристрічкові ескалатори. Станція будувалася одночасно з двома наступними («Дружби народів» та «Видубичі»), проте, через складні геологічні умови, будівництво станції у кінці 1980-х років було заморожене та її здали в експлуатацію лише 1997 року, тобто на 6 років пізніше.

Оздоблення

Станція глибокого закладення нового типу. Незвична зменшенням товщини пілону, що складається не з блоків, а з тюбінгів. Назва станції зобов'язала авторів побачити золоті бані Києво-Печерської лаври — про це свідчить золотисте склепіння з анодованого алюмінію як платформи, так і проміжного вестибюля. Стіни з білого мармуру асоціюються зі стінами соборів, а вставки з пиляного граніту в пілонах — з бруківкою. Світлова лінія з світильників, що перехрещуються, та малюнок на підлозі у вигляді завуальованого хреста продовжують розвивати цю тему. Тематичне, художнє оформлення та архітектурне рішення перонного залу надають станції образу святковості. В оздобленні застосовані такі основні матеріали як білий мармур — на колонах, червоний і сірий граніт — у вестибюлях, кольоровий метал — в оформленні стелі у проміжному залі між ескалаторами.

Розташована станція на бульварі Лесі Українки поруч з Київською обласною державною адміністрацією, Центральною виборчою комісією та іншими адміністративно-діловими закладами міста.

Пасажиропотік

Рік200920112012201320142015201620172018
Пасажиропотік, тис. осіб/добу24,624,724,525,123,722,522,723,924,6

Зображення

Режим роботи

Відкриття — 5:42, закриття — 0:11

Відправлення першого поїзду в напрямі:

Відправлення останнього поїзду в напрямі:

Розклад відправлення поїздів в вечірній час (після 22:00) в напрямку:

Див. також

Список станцій Київського метрополітену.

Примітки

  1. Рішення виконавчого комітету Київської міської Ради народних депутатів від 2 квітня 1980 року № 417 «Про перейменування станцій першої дільниці будівництва Сирецько-Печерської лінії Київського метрополітену ім. В. І. Леніна» // Державний архів м. Києва, ф. Р-1, оп. 8, спр. 2191, арк. 253, 255. Архівовано з першоджерела 14 вересня 2013.

Посилання

Лінії Київського метрополітену
1Святошинсько-Броварська 2Оболонсько-Теремківська 3Сирецько-Печерська 4Подільсько-Вигурівська 5Лівобережна 6Вишгородсько-Дарницька
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.