Данилюк Олександр Олександрович

Олександр Данилюк почав свою кар'єру 1995 року як брокер в українській компанії TEKT, а потім як керівник департаменту з інвестиційного банкінгу в «Альфа Капітал» та молодший інвестиційний менеджер в американському фонді Western NIS Enterprise Fund.

Протягом трьох років Олександр Данилюк працював над проектами компанії «McKinsey & Company» в Лондоні та Москві, ще 4 роки очолював один з Інвестиційних фондів Лондона — Rurik Investment.

Данилюк розпочав кар'єру у державній службі у 2005 році коли став економічним радником прем'єр-міністра Юрія Єханурова. Серед іншого займався приватизацією Криворіжсталі, питаннями енергетики тощо.

Президент Янукович призначив Данилюка своїм радником (поза штатом)[4]. З вересня 2010 року, Олександр Данилюк очолював Координаційний центр з упровадження економічних реформ[5].

Цей центр перебував під керівництвом глави Адміністрації Президента Сергія Льовочкіна і був формально аполітичною структурою з розробки та впровадження реформ для поліпшення інвестиційного клімату, зміцнення принципу верховенства права та розвитку відносин з Міжнародним валютним фондом[5]. Внаслідок відсутності політичної волі та інтересу керівництва держави до зміни застарілої системи у 2010—2013 роках, багато розробок Центру залишалися на папері.

З 17 липня 2014 — Представник Президента України у Кабінеті Міністрів України[6]. За даними Данилюка, у нього з Гройсманом склались довірчі стосунки, й коли він став віце-прем'єром, то Олександр став керівником його групи радників[7].

З вересня 2015 — Заступник Глави Адміністрації Президента України[8].

Олександр Данилюк безпосередньо брав участь у підтримці антикорупційних реформ, зокрема розробці законопроекту про Національне антикорупційне бюро, запуск Агенції з питань запобігання корупції та впровадження електронних декларацій. 

14 квітня 2016 року Верховна Рада України призначила новий склад Кабінету Міністрів України (уряд Гройсмана), у складі якого Олександр Данилюк обійняв посаду міністра фінансів України[9].

За його терміну було реалізовано націоналізацію ПриватБанку[10]. 11 серпня 2016 року заявив, що підтримує ідею скасувати стипендії для більшості студентів і виділяти їх лише як соціальну підтримку малозабезпеченим верствам населення, зокрема дітям-інвалідам та академічні стипендії, які має отримувати обмежена кількість студентів[11]. У серпні Данилюк також підтримав ініціативу зробити на 5 років перерву по сплаті податків на прибуток для підприємців малого бізнесу з оборотом до 3 млн[12].

7 червня 2018 Верховна Рада звільнила Олександра з посади міністра фінансів[13]. Перед цим відбувся конфлікт з прем'єр-міністром Гройсманом, зокрема в частині реформування Державної фіскальної служби. 23 травня 2018 року Гройсман відмовився призначити Яну Бугримову заступником Данилюка з податкового напрямку та невдовзі прямо підпорядкував собі ДФС, забравши департамент у міністерства фінансів. У відповідь Олександр Данилюк 31 травня надіслав листа послам країн G7, де заявив європейським партнерам: «Бугримову ж призначати не хотіли, тому що Гройсман свідомо гальмує реформу ДФС»[14]. Свої слова щодо корупційного лобі в ДФС, Данилюк повторив восени 2018 року[15].

Данилюк ініціював звільнення Романа Насірова, голови Державної фіскальної служби, якого він звинуватив у корупції та саботуванні реформ у податковій адміністрації.[16]

З 28 травня 2019 року Секретар РНБО[17], з 19 червня — керівник Національного координаційного центру кібербезпеки[18], 31 липня введений до складу членів Національної ради з питань антикорупційної політики[19].

27 вересня 2019 року написав заяву про відставку з посади Секретаря РНБО[20]: "Відставка з посади секретаря РНБО– моя ініціатива. Це було свідоме рішення, яке ґрунтується на тому, що відбувається і як зараз формується політика. Мені просто не цікаві підкилимні ігри, якими займаються деякі персонажі".[21] 30 вересня 2019 року президент Володимир Зеленський своїм указом задовольнив заяву Данилюка про відставку.[22]

25 вересня Данилюка було обрано головою наглядової ради Національного Депозитарію. [23][24][25]