Білин (Ковельський район)
Бі́лин — село в Україні, у Ковельському районі Волинської області. Населення становить 1221 осіб.
село Білин | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Волинська область |
Район/міськрада | Ковельський район |
Рада | Білинська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA07060190020083375 |
Основні дані | |
Засноване | 1537 |
Населення | 1259 |
Площа | 4,86 км² |
Густота населення | 259 осіб/км² |
Поштовий індекс | 45042 |
Телефонний код | +380 3352 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 51°14′37″ пн. ш. 24°48′49″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
170 м |
Водойми | Сільське |
Місцева влада | |
Адреса ради | вул. Лесі Українки, 1, с. Білин, Ковельський р-н, Волинська обл., 45042 |
Карта | |
Білин | |
Білин | |
Мапа | |
|
Історія
У 1906 році село Любитівської волості Ковельського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 9 верст, від волості 14. Дворів 240, мешканців 1508[1].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1309 осіб, з яких 591 чоловік та 718 жінок.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1187 осіб.[3]
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,18 % |
російська | 0,74 % |
білоруська | 0,08 % |
Освіта
У серпні 2011 р. почалося будівництво нової школи поруч із діючою. На початок будівництва у школі навчалося 138 дітей. Білин — перспективне, приміське село, розташоване за 9 км від міста Ковеля. У ньому мешкає 1259 жителів, із них 257 дітей. Тому нова школа розрахована на майже 200 учнівських місць. Приміщення ж діючої школи в перспективі буде реконструйоване під дошкільний навчальний заклад.
Будівництво цього освітнього закладу було внесено до переліку об'єктів, що фінансуються у 2011 році за рахунок субвенції Держбюджету. Проектно-кошторисна документація виготовлена за кошти місцевого бюджету. Ремонтні роботи здійснюватиме спільне українсько-польське підприємство «Shynaka Україна». В цьому році на будівництво навчального закладу Уряд виділив 3,2 млн грн., у наступному планується — 10 млн грн.[5]
Транспорт
Біля південної околиці є зупинний пункт Білин-Волинський на залізниці Ковель — Сарни.
Відомі люди
- Жук (Вовкун) Лідія Сергіївна — (нар. 28 серпня 1958). Народна артистка України, Заслужений артист України (1997).
Галерея
- Пам'ятник землякам (біля будинку культури)
- Могила льотчика Некрасова О. П. (на кладовищі)
- Могила невідомого радянського воїна (на кладовищі)
Див. також
Примітки
- Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
- Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 20 жовтня 2019.
- На Волині зведуть дві нові сільські школи
Джерела
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
- Bilin, wś rządowa // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 227. (пол.) — S. 227. (пол.)
- Bielin // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1900. — Т. XV, cz. 1. — S. 141. (пол.) — S. 141. (пол.)
Література
- Біли́н // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.380