Білозір'я (станція)

Білозíр'я проміжна залізнична станція 4-го класу Шевченківської дирекції Одеської залізниці на лінії Золотоноша I Імені Тараса Шевченка між роз'їздом 898 км (7 км) та станцією Сміла (10 км). Розташована у селі Хацьки Черкаського району Черкаської області.

Станція Білозір'я

Золотоноша I Імені Тараса Шевченка
Одеська залізниця
Шевченківська дирекція
с. Хацьки


49°18′29″ пн. ш. 31°57′03″ сх. д.
Рік відкриття 1876 (146 років)
Тип проміжна
Колій 6
Платформ 2
Тип платформ(и) бічна та острівна
Форма платформи прямі
Вулиця Тищенка
Відстань до Києва, км 233
Відстань до Гребінки, км 106
Відстань до Черкас, км 15
Відстань до Імені Тараса Шевченка, км 16
Код станції 424102 ?
Код «Експрес-3» 2208341 ?
Послуги
Супутні послуги Прийом та видача повагонних відправлень вантажів, завантажуваних цілими вагонами лише на під'їзних коліях. Продаж квитків на усі поїзди. Прийом та видача багажу не здійснюється.
Білозір'я

Історія

Станція відкрита у 1876 році на новозбудованій залізниці Бобринська (нині Імені Тараса Шевченка) Черкаси. Назва станції походить від назви села Білозір'я, що розташоване за 5 км від неї. Колись із Білозір'я на станцію звозили деревину, яке масово вирубувалося у величезному Ірдинському лісі.

У 19441945 роках станція Білозір’я відігравала значну роль у заготівлі лісу, який вивозився на фронт та на повоєнне будівництво після звільнення від німецько-фашистських військ низки населених пунктів[1].

Нині збереглася будівля вокзалу початку XX століття.

Станом на січень 2022 року тривають роботи з електрифікації змінним струмом (~25 кВ) лінії на дільниці Сміла — Білозір'я у напрямку станції Черкаси[2].

Пасажирське сполучення

На станції Білозір'я зупиняються приміські поїзди:

Примітки

Джерела

  • Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) Архівовано з першоджерела 15.05.2021.
  • Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — Кн. I. М. : Транспорт, 1981. — С. 48. — 100 000 прим.(рос.)
  • Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. ISBN 978-966-475-082-7.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.