Своєму відкриттю станція завдячує розвитку цукрової промисловості в регіоні, а саме заводам Бобринських та значним врожаям зернових культур.

Станція відкрита 1876 року. Будівля вокзалу представляла собою дерев'яний барак на півтора десятки місць для очікування поїздів, який був обладнаний самоваром та буржуйкою, що було на той час мірилом комфортності.

Наприкінці XIX століття залізниця пролягала безпосередньо через місто, по діагоналі через кути перехресть вулиць Надпільної — Пастерівської та бульвару Шевченка — вулиці Кривалівська, і продовжувалась далі сучасною вулицею Припортовою до пристані на річці Дніпро. Кінцевою зупинкою тоді була залізнична станція Черкаси-Пристань, від якої також йшло відгалуження до цукрового заводу. Лінія між двома станція використовувалась для міських перевезень пасажирів, що заміняло черкащанам трамвай.

У 1913—1914 роках залізничний вокзал був повністю реконструйований.

Станція Черкаси Фастівської залізниці до 1914 року була тупиковою. З 1914 року, з введенням в експлуатацію дільниці Золотоноша I — Черкаси, станція отримала статус транзитної[1].

1952 року, за два роки до утворення Черкаської області, був розроблений проєкт будівництва нового вокзального комплексу. Це був перший проєкт в СРСР, коли при будівництві залізничного вокзалу враховувалось зведення і автобусної станції[2]. Спочатку роботи планувалось закінчити до 40-річчя Жовтня, але при розбудові нового обласного центру всі зусилля були спрямовані на розвиток промисловості. Тому до будівництва вокзалу приступили лише у березні 1961 року. Підрядником виступила 8-а будівельна дільниця тресту «Одесатрансбуд», будівництво відбувалось за проєктом архітектора «Київдіпротрансу» Леоніда Чуприни. Нову будівлю вокзалу відкрили 5 листопада 1963 року.

• 
  Залізничний вокзал
• 
  Квиткові каси
• 
  Зал чекання

29 березня 2018 року розпочато у касах залізничного вокзалу продаж проїзних документів на автобусні рейси внутрішнього і міжнародного сполучення[3].

23 вересня 2020 року за маршрутом «Імені Тараса Шевченка (м. Сміла)  — Черкаси» здійснив перший рейс дизель-поїзд ДПКр-3 виробництва Крюківського вагонобудівного заводу. Загалом цей поїзд обслуговував чотири пари рейсів на цьому маршруті. Розклад руху цих регіональних поїздів призначений таким чином, що у разі необхідності пасажири можуть здійснити пересадку з/на низку пасажирських та швидкісних поїздів по станції Імені Тараса Шевченка[4].

У вересні 2020 року повідомлено про проєкт запуску швидкісного експресу між Києвом та Черкасами, який з’явився в контексті можливого виділення фінансів із державного бюджету для «Укрзалізниці» на напрямок «Розвиток швидкісних залізничних коридорів». Зокрема, в програму включено фінансування електрифікації 30 км залізниці від станції Імені Тараса Шевченка до станції Черкаси і відновлення дільниці, яка напряму з'єднає перегін Цвіткове — Сміла, що дозволить швидкісному поїзду не змінювати напрямок руху по станції Імені Тараса Шевченка. Проєкт передбачає електрифікацію залізниці від станції Імені Тараса Шевченка до міста Черкаси і дозволить запустити швидкісні поїзди «Інтерсіті» на маршруті Київ — Черкаси з орієнтовним часом ходу 2 години 45 хвилин, а також відкрити новий маршрут поїздів через станцію Черкаси між Харковом та Львовом[5]. Планується на цьому маршруті використовувати двоповерхові поїзди Škoda «City Elefant» EJ 675[6].

З прийняттям Закону «Про Державний бюджет України на 2021 рік», цей історичний документ вперше враховував потреби перевізника у фінансуванні важливих проєктів з оновлення інфраструктури. Зазначені кошти передбачено спрямувати на модернізацію та електрифікацію залізничної дільниці Черкаси — Імені Тараса Шевченка[7].

6 серпня 2021 року від станції Черкаси розпочаті роботи з електрифікації 30 км дільниці до станції Імені Тараса Шевченка. Завдяки цьому до Черкас «Укрзалізниця» має намір призначити швидкісні електропоїзди, а час в дорозі до столиці буде займати близько 2,5 годин. Роботи проводять в рамках програми президента Володимира Зеленського «Велике будівництво». Прямі маршрути поїздів далекого сполучення до Кропивницького, Харкова, Львова, Полтави, Тернополя, а також приміських поїздів до станцій Городище, Корсунь, Кам'янка завдяки електрифікації мають нарешті стати доступними[8].

23 грудня 2021 року, під час прес-конференції, очільник Черкаської ОДА Олександр Скічко повідомив, що перший залізничний експрес за маршрутом Черкаси — Київ вирушить з 1 березня 2022 року[9].

Станом на 10 січня 2022 року на станції Черкаси змонтована контактна мережа на першій колії від вокзалу.

У 2022 році електрифікацію залізниці змінним струмом передбачено продовжити ще на 90 км у напрямку станції Гребінка.

• 
  Привокзальна площа
• 
  Платформи станції
• 
  Колишнє локомотивне депо

• Черкаський залізничний транспорт

• Тарифное руководство № 4. Книга 1 (на 15.05.2021) (рос.) Архівовано з першоджерела 15.05.2021.
• Архангельский А. С., Архангельский В. А. Железнодорожные станции СССР: Справочник. В двух книгах. — М. : Транспорт, 1981.(рос.)
• Україна. Атлас залізниць. Мірило 1:750 000. — К. : ДНВП «Картографія», 2008. — 80 с. — ISBN 978-966-475-082-7.
• Черкаські місторії. Мандрівка у часі від Соснівки до Кривалівки / Борис Юхно. — Черкаси : Брама-Україна, 2011. — 264 с. — ISBN 978-966-453-101-3.

• Інформація про станцію Черкаси на сайті railwayz.info(рос.)
• Розклад руху пасажирських поїздів далекого та приміського сполучення по станції Черкаси
• Розклад руху поїздів по станції Черкаси на сайті poIpoizdato.net
• Станція Черкаси на сайті «Укрзалізниці»