Б'єрк

Б'єрк[1] Квюдмюндсдоуттір (ісл. Björk Guðmundsdóttir, ісл. вимова: [pjœr̥k ˈkvʏðmʏntsˌtouʰtɪr̥] ( прослухати); нар. 21 листопада 1965(19651121), Рейк'явік) — ісландська співачка, музикантка, композиторка та авторка пісень, акторка. Номінувалась на 13 нагород «Греммі», нагороду Кіноакадемії «Оскар», дві нагороди «Золотого Глобуса»[2] та Премію Європейської кіноакадемії (European Film Awards).[3]

Б'єрк
Björk
Зображення
На концерті в квітні 2007
Основна інформація
Повне ім'я Б'єрк Квюдмюндсдоуттір
Дата народження 21 листопада 1965(1965-11-21) (56 років)
Місце народження Ісландія, Рейк'явік
Роки активності 1976 — дотепер
Громадянство  Ісландія
Національність ісландка
Професія співачка, акторка, музика, композиторка
Співацький голос сопрано
Інструменти фортепіано, флейта, арфа, губна гармоніка, кларнет
Жанр рок, альтернативний рок, панк-рок, джаз, електронна музика
Гурт «Tappi Tíkarrass» (1982—1984)
«KUKL» (1983—1986)
«Sykurmolarnir» (1986—1992)
Лейбл One Little Indian, Polydor, Universal Records, Elektra, Atlantic, Nonesuch, Warner Bros., Megaforce, RED
Нагороди

Nordic Council Music Prized (1997)

Polar Music Prize (2010)

Bodil Award for Best Actress in a Leading Roled (2001)

Європейський кіноприз найкращій актрисі (2000)

Jameson People's Choice Award for Best Actressd (2000)

Edda Award for Best Leading Actor or Actressd (2000)

Автограф
www.bjork.com
 Файли у Вікісховищі

Відома експресивним вокалом та інтересом до різних стилів музики. Сингли Б'єрк «It's oh so quiet»,[4] «Army of me» та «Hyperballad» побували в британській топ-10.[5][6] Лейблом «One little Indian» у 2003 році продано 15 мільйонів альбомів по всьому світу. Б'єрк посіла 36 місце серед «100 найвидатніших жінок рок-н-ролу» та 8 місце серед «22-х найвидатніших голосів у музиці».[7]

Поза музичною кар'єрою, Б'єрк виконала роль жінки із проблемами зору, що піддається знущанням на виробництві, у фільмі 2000 року «Танцюристка в темряві» Ларса фон Трієра, за що отримала нагороду «Найкраща акторка» на Каннському кінофестивалі 2000 року[8] та номінацію на «Оскар» за вклад у саундтрек «Я бачила це все».[9]

«Біофілія» Б'єрк 2011 року продавався як інтерактивний альбом із додатком із власною освітньою програмою. Б'єрк підтримує різноманітні екологічні програми.

Повномасштабна ретроспективна виставка, присвячена Б'єрк, відбулася в Нью-Йоркському музеї сучасного мистецтва 2015 року.

Життєпис

Народилася 21 листопада 1965 року у Рейк'явіку.

Б'єрк має сина (нар. 1986) і доньку (нар. 2002).

Музична кар'єра

Музична кар'єра Б'єрк розпочалася в 11 років, коли вона навчалася грі на фортепіано в початковій школі. Після шкільного виступу, на якому Б'єрк виконала пісню 70-х — 80-х років англійської співачки Тіни Чарлз «I love to love», її вчителька відправила запис дівчини до єдиної в усій країні ісландської радіостанції «RÚV». Запис транслювався на всю Ісландію і привабив представників фірми «Fálkinn» укласти контракт із Б'єрк. Дебютний альбом співачки з однойменною назвою «Björk» був записаний, коли їй було 11 років і випущений в Ісландї в грудні 1977.[10]

Проте Б'єрк рано захопилася панк-роком: вже в 14 років вона створила дівочий панк-рок-гурт «Spit and Snot» (1979). В 1980 році закінчила музичну школу.

В 1981 році Б'єрк і басист Якоб Магнуссон (Jakob Magnússon) формують новий гурт  — «Jam-80», що пізніше стає відомим під назвою «Tappi Tíkarrass». Невдовзі гурт випустив сингл «Bítið fast í vítið» (того ж року). Наступний альбом гурту «Miranda» вийшов у грудні 1983 року.

Згодом Б'єрк починає співпрацю з Ейнаром Ерном Бенетіктссоном (Einar Örn Benediktsson) — ісландським попспіваком і трубачем, Ейнаром Мелаксом (Einar Melax) з ісландського панк-гурту «Purrkur Pillnikk», а також з іншими музикантами з гурту «Þeyr».

Автором пісень «Isobel», «Bachelorette», «Jóga», «Oceania», «Wanderlust» є ісландський письменник Сьйоун.

Стиль

За три десятиліття сольної кар'єри Б'єрк розробила еклектичний та авангардний музичний стиль,[11][12] що включає аспекти електронної,[11][13][14][15] танцювальної,[15][16] альтернативної танцювальної музики,[17] трип-хопу,[18] експериментальної музики,[19][20] глітчу,[12] джазу,[12][21] альтернативного року,[22][23] інструментальної[11] та сучасної класичної музики.[14][20] Музика Б'єрк постійно піддається критичному аналізу та дослідженню, оскільки її складно віднести до певної категорії в музичному жанрі.[24] Хоча Б'єрк часто називає себе попспівачкою,[25] її вважають «неспокійною експериментальною творчою силою».[26][25]

Її альбом «Дебют», який включає електронну музику, хауз, джаз та трип-хоп, був зарахований до числа перших альбомів, у якому було використано електронну музику в мейнстримній попмузиці.[27][28]

Голос

Б'єрк володіє сопрано, діапазон якого варіюється від мі малої октави до ре третьої октави.[29][30][31][32] Її голос описують як «еластичний» і «сальтовий», а також хвалять за володінням джазовим стилем скет, за унікальні вокальні стилі та подачу.[33] Наприкінці 2012 року повідомлялося, що Б'єрк перенесла операцію на поліпах у голосових зв'язках.[34]

Дискографія
  • Björk (1977)
  • Debut (1993)
  • Post (1995)
  • Homogenic (1997)
  • Vespertine (2001)
  • Medúlla (2004)
  • Volta (2007)
  • Biophilia (2011)
  • Vulnicura (2015)
  • Utopia (2017)

Фільмографія

Див. також

Посилання

Примітки
  1. Ім'я Björk записане згідно з чинним правописом, та попри це в українському інформаційному просторі також поширена помилкова форма Бйорк.
  2. Бйорк: Нагороди та номінації. Кіноріум. Процитовано 21.11.2020.
  3. Українська актриса вперше номінована на «європейський Оскар». Волинські новини. Процитовано 21 листопада 2020.
  4. Chartsurfer.de. It's Oh So Quiet von Björk. www.chartsurfer.de. Процитовано 21 листопада 2020.
  5. Bjork | full Official Chart History | Official Charts Company. www.officialcharts.com. Процитовано 21 листопада 2020.
  6. Roberts, David (2004). British hit singles & albums (вид. 17th ed). Enfield: Guinness. ISBN 0-85112-199-3. OCLC 56443162.
  7. MTV'S 22 GREATEST I VOICES IN MUSIC TELEVISION MUSIC. me.me (англ.). Процитовано 21 листопада 2020.
  8. Festival de Cannes - From 15 to 26 may 2013. archive.vn. 20 вересня 2012. Процитовано 21 листопада 2020.
  9. Björk's Swan Dress Part of Met Museum's Camp Exhibition. Iceland Review (амер.). 8 травня 2019. Процитовано 21 листопада 2020.
  10. Down the rabbit hole with Björk's first album, recorded at the age of eleven. DangerousMinds. 27 серпня 2013. Процитовано 5 лютого 2018.
  11. Alex Ross (26 березня 2014). How Björk broke the sound barrier. The Guardian. Процитовано 16 квітня 2015.
  12. Telekom. Björk. Electronic Beats. Процитовано 2 січня 2016.
  13. Hampton, Dream (January 2002). As quiet as it's kept. Vibe. Процитовано 30 березня 2016.
  14. Sandall, Robert (23 березня 2008). Down time: Bjork. The Sunday Times. Процитовано 30 березня 2016.
  15. Allen, Liam (28 липня 2011). Bjork on Biophilia and her debt to UK dance music. BBC. Процитовано 16 квітня 2015.
  16. Pytlik, 2003, p. 197
  17. Ostroff, Joshua (16 вересня 2013). Björk's Been ARTPOP Since Before Gaga Was Born This Way. The Huffington Post. Процитовано 30 березня 2016.
  18. Phares, Heather. Post- Björk. AllMusic. AllMedia Network. Процитовано 6 березня 2016.
  19. Cragg, Michael (26 березня 2014). 10 of the best: Björk. The Guardian. Процитовано 16 квітня 2015.
  20. Roberts, Randall (22 січня 2015). Review: On 'Vulnicura,' Bjork is heavy and at her most personal. Los Angeles Times. Процитовано 30 березня 2016.
  21. Joslyn Layne. Björk / Gudmundar Ingólfsson Trio. AllMusic. Процитовано 25 квітня 2015.
  22. Simpson, Dave (8 січня 2015). Björk, KUKL and Purrkur Pillnikk – the anarcho-punk roots of Iceland's music scene. The Guardian. Процитовано 16 квітня 2015.
  23. Stephen Cook. The Sugarcubes – Stick Around for Joy. AllMusic. Процитовано 25 квітня 2015.
  24. Björk at MoMA: It's oh so disappointing. The Economist. The Economist Newspaper Limited. 16 березня 2015. Процитовано 25 квітня 2015.
  25. Dylan S (18 січня 2010). Bjork – Post. SputnikMusic. Процитовано 30 березня 2016.
  26. Schjeldahl, Peter (17 березня 2015). MOMA's Embarrassing Björk Crush. The New Yorker. Condé Nast. Процитовано 25 квітня 2015.
  27. Debut Turns 20. Stereogum. Процитовано 23 вересня 2014.
  28. Bjork's 'Debut' Turns 20: Backtracking " Music News, Reviews, and Gossip. Idolator.com. Процитовано 23 вересня 2014.
  29. GCSE Bitesize Western Voice Classification. BBC. Процитовано 9 грудня 2011.
  30. Grant, Sarah H. (5 грудня 2012). Album Review: Björk – bastards. Consequence of sound. Процитовано 30 грудня 2012.
  31. Walton, Sam (22 листопада 2017). Björk – Utopia Review. Loud and Quiet. Процитовано 26 листопада 2017.
  32. Kristobak, Ryan (20 травня 2014). Comparing The Top Artists, Past And Present, By Vocal Range. Huffington Post. Процитовано 27 травня 2014.
  33. Layne, Joslyn (1990). Björk / Gudmundar Ingólfsson Trio review. Allmusic. Процитовано 30 грудня 2012.
  34. Bjork undergoes throat surgery. BBC. 23 листопада 2012. Процитовано 29 грудня 2012.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.