Валентина Лисиця

Лисиця Валентина (нар. 11 грудня 1973, Київ[2]) — американська класична піаністка, уродженка Києва польсько-російського походження[3][4].

Лисиця Валентина
Зображення
Основна інформація
Дата народження 11 грудня 1973(1973-12-11) (48 років)
Місце народження Київ
Роки активності 1977 — тепер. час
Громадянство  Україна,  США
Професія піаністка
Освіта Національна музична академія України імені П. І. Чайковського
Інструменти фортепіано
Жанр класична музика
Псевдоніми Queen of Rachmaninoff[1]
Лейбл Audiofon Records
valentinalisitsa.com
 Файли у Вікісховищі

Життєпис

Валентина Лисиця народилася в Києві і почала грати на фортепіано в три роки, щоб уже через рік виконати свій перший сольний концерт. Незважаючи на ранню схильність до музики, її дитячою мрією було стати професійною шахісткою[5]. У дитинстві Лисиця відвідувала Київську середню спеціальну музичну школу ім. Лисенка, пізніше разом зі своїм майбутнім чоловіком, Олексієм Кузнєцовим, навчалася в Людмили Цвірко у Київській консерваторії. У 1984 році в дуеті зі скрипалькою Тетяною Полячок Лисиця виграла юнацький конкурс виконавців «Концертіно Прага». У 1991 році Лисиця і Кузнєцов виграли перший приз престижного міжнародного конкурсу фортепіанних дуетів «Dranoff International Two Piano Competition», що дозволило їм переїхати в США, щоб продовжити свої кар'єри концертних піаністів і в 1995 році дебютувати на нью-йоркському фестивалі «Mostly Mozart Festival» в Лінкольн-центрі.

Концертна діяльність

У концертному сезоні 2008-2009 Лисиця дала понад вісімдесят концертів з такими іменитими складами, як Симфонічний оркестр штату Сан-Паулу, Новозеландський симфонічний оркестр, Варшавський філармонічний оркестр, Празький камерний оркестр, а також виконала кілька камерних дуетів, серед яких виступи з американським віолончелістом Лінном Харреллом, американським скрипалем Джиммі Ліном, американським альтистом Роберто Діасом, британською скрипалькою Ідою Гендель.

Найважливішою співпрацею, за словами самої піаністки, був дует з американською скрипалькою Гіларі Ган. Про популярність Лисиці серед публіки свідчать виступи в таких залах, як Карнеґі-Хол і Евері Фішер Хол (Нью-Йорк, США), «Консертгебау» (Амстердам, Нідерланди) і Великий концертний зал Віденського музичного товариства («Wiener Musikverein»).

Концертний репертуар піаністки налічує понад сорок творів, у тому числі всі концерти Людвіга ван Бетховена та Сергія Васильовича Рахманінова, обидва концерти Дмитра Дмитровича Шостаковича і єдиний концерт Едварда Гріга.

Українофобська кампанія

Валентина Лисиця проводить послідовну антиукраїнську кампанію у Твіттері, де звинувачує українську владу в агресії на Донбасі та всіляко підтримує агресивну політику Росії та Володимира Путіна в збройному протистоянні з Україною на Сході України. Вона є прихильницею анексії Криму Російською Федерацією в березні 2014 року. Через низку антиукраїнських виступів і підтримку інтервенції Росії в Україні філармонія Торонто скасувала її концерти. Причиною була вказана пропаганда ненависті проти етнічних і соціальних груп, які включали також африканців, неповносправних осіб та людей, які пережили Голокост. Сама піаністка вважає свої пости «сатиричними» і «художньою гіперболою» та у відповідь на звільнення поширила свою медіакампанію проти керівництва симфонічного оркестру Торонто і проти особи, яку пропонували на її місце.[6][7]

Випадок зі звільненням піаністки використовується російською пропагандистською машиною для спроби розколу в західному суспільстві та поширення штампів путінської пропаганди в канадській пресі[8].

У 2015 році нідерландський авіаперевізник «KLM», через скарги пасажирів на її політичну позицію, вилучив твори Валентини Лисиці з мультимедійної системи на борту літаків компанії[9].

30 вересня 2021 року Валентина Лисиця отримала паспорт так званої ДНР.

Дискографія

Студійні альбоми

Лисиця записала 6 CD (2 соло CD) в Audiofon Records (два в дуеті з Олексієм Кузнєцовим), Золотий CD для лейблу CiscoMusic з віолончелістом ДеРосса, дует зі скрипалькою Ідою Гендель. Лисиця нещодавно брала участь з HORSE the Band в записі їх пісні «Rape Escape», що займає провідну роль в останньому на даний момент альбомі «Desperate Living».

Офіційні відеовидання
  • Valentina Lisitsa plays Schwanengesang (Schubert 's last 14 Songs transcribed by Liszt) (2005)
  • F. Chopin, 24 Etudes for Piano op. 10, op. 25 (2004)
  • Black & Pink (2006)

Цікаві факти

До українофобського скандалу Валентину Лисицю позиціювали як найпопулярнішу піаністку світу на YouTube[10].

Примітки
  1. https://www.valentinalisitsa.com/
  2. Daniel Тiefenbach(англ.)
  3. Ukrainian-Born Pianist Replaced Over Pro-Rebel Comments, Radio Free Europe/Radio Liberty (7 April 2015)
  4. Твітер(англ.)
  5. Valentina Lisitsa.
  6. Shocking: Toronto Symphony bans pro-Putin soloist. Slipped Disc (англ.). 6 квітня 2015. Процитовано 8 жовтня 2021.
  7. Why Valentina Lisitsa was fired — Mat Babiak, 8 квітня 2015
  8. Opinion | TSO stumbles into mess of war. The Toronto Star (en-CA). 12 квітня 2015. ISSN 0319-0781. Процитовано 8 жовтня 2021.
  9. Welle (www.dw.com), Deutsche. Авіаперевізник KLM вилучив музичні твори скандальної піаністки зі своєї системи | DW | 28.08.2015. DW.COM (uk-UA). Процитовано 8 жовтня 2021.
  10. Welcome to my site!. www.valentinalisitsa.com (англ.). Процитовано 8 жовтня 2021.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.