Вальтер Геріке
Вальтер Геріке (нім. Walter Gericke; нар. 23 грудня 1907, Білдерлаге (Бад-Гандерсгайм) — пом. 19 жовтня 1991, Альсфельд, Гессен) — німецький офіцер, оберст повітряно-десантних військ Німеччини в роки Другої світової війни 1939–1945. Відзначився у битвах на Криті та при Анціо в Італії, за що був удостоєний звання кавалера Лицарського хреста Залізного хреста з дубовим листям. У післявоєнний час генерал-майор Бундесверу, командир 1-ї повітряно-десантної дивізії Німеччини. Автор творів про стрибки з парашутом.
Вальтер Геріке | |
---|---|
Walter Gericke | |
| |
Народження |
23 грудня 1907 Білдерлаге (Бад-Гандерсгайм), Ганновер |
Смерть |
19 жовтня 1991 (83 роки) Альсфельд, Гессен |
Країна |
Веймарська республіка Третій Рейх Німеччина |
Приналежність |
поліція порядку Вермахт Бундесвер |
Вид збройних сил |
Люфтваффе Люфтваффе |
Рід військ | військова поліція, повітряно-десантні війська |
Роки служби |
1929–1945 1956-1965 |
Звання |
оберст генерал-майор |
Командування |
II.-й парашутний батальйон 6-го парашутного полку 11-й парашутний полк 11-та парашутна дивізія 21-ша парашутна дивізія |
Війни / битви | |
Нагороди | |
Вальтер Геріке у Вікісховищі |
Біографія
Вальтер Геріке народився 23 грудня 1907 у невеличкому містечку Білдерлаге (присілок Бад-Гандерсгайм) у прусській провінції Ганновер.
Військова кар'єра
- 3 квітня 1929 — поліцейський-патрульний
- ? — лейтенант поліції
- 31 серпня 1935 — обер-лейтенант поліції
- 31 серпня 1935 — обер-лейтенант
- ? 1938 — гауптман
- 1 січня 1942 — майор
- 1 липня 1944 — оберст-лейтенант
- березень 1945 — оберст
- квітень 1956 — оберст
- 12 вересня 1961 — бригадний генерал
- 25 вересня 1963 — генерал-майор
3 квітня 1929 В.Геріке поступив на службу до поліції порядку Веймарської республіки, а з 1933 року перевівся до регулярної поліції. 31 серпня 1935 отримав звання обер-лейтенанта поліції, й вже через місяць у зв'язку зі створенням спеціального підрозділу ВПС з колишніх офіцерів поліції під проводом Г.Герінга, перевівся до цій частини. Згодом він став командиром роти у парашутному батальйоні полку «Генерал Герінг».
На початок Другої світової війни гауптман В.Геріке був командиром 4-ї роти 1-го парашутно-десантного полку 7-ї повітряної дивізії. У бойових діях молодий офіцер вперше взяв участь під час проведення операції «Везерюбунг» — вторгнення німецького Вермахту до Данії та Норвегії. 9 квітня 1940 його парашутна рота десантувалася поблизу мосту Шторштромс між данськими островами Фальстер і Зеландія, який після швидкоплинного бою опанувала.
За особливі успіхи і відвагу В.Геріке був нагороджений Залізним хрестом II. класу.
10 травня 1940, у перший день кампанії на Заході, рота гауптмана В.Геріке десантувалася парашутним способом поблизу автодорожнього моста в Дордрехті. За проявлену мужність і сміливість офіцер отримав Залізний хрест першого класу.
20 травня 1941 командир IV.-го батальйону окремого десантно-штурмового полку генерал-майора Майнделя гауптман В.Геріке десантувався на грецький острів Крит поблизу Малеме. Основним завданням його батальйону було захоплення й утримання аеродрому в Малеме й численних доріг, мостів і позицій зенітної артилерії, розташованої на околицях місцевої столиці — міста Ханья. За мужність й яскраві лідерські якості офіцер був удостоєний вищої нагороди — Лицарського хреста Залізного хреста.
Взимку 1941–1942 військова частина, де служив командиром батальйону В.Геріке була передислокована на Східний фронт. Брав участь у боях на Міусі та на Волхові. Згодом переведений на захід, його призначили командиром навчального батальйону у Франції.
У вересні 1943 року, після капітуляції Італії, майор В.Геріке командував II. батальйоном 6-го парашутно-десантного полку, що скоїв напад на штаб-квартиру італійської армії в Палаццо Орсіні в Монтеротондо й заарештував італійське військове керівництво. 12 грудня 1943 за це він був нагороджений Німецьким хрестом у золоті.
У жовтні 1943 року продовжував командування своїм батальйоном у складі новоутвореного 11-го парашутно-десантного полку і вів активні бойові дії проти союзного десанту на початку 1944 року в битві при Анціо. 17 вересня 1944 оберст-лейтенант В.Геріке за особливі заслуги у битві при Анціо був удостоєний дубового листя до Лицарського Хреста.
Потім він служив керівником школи підготовки I.-го парашутного корпусу в Італії. Наприкінці війни одночасно командував зновствореними 11-ю та 21-ю парашутними дивізіями Люфтваффе, що билися в Нідерландах та на півночі Німеччини.
Після капітуляції 8 травня 1945 року перебував у британському полоні, звідки був звільнений 9 листопада 1946 року.
Після війни працював на текстильній фабриці, й серед іншого був головою кооперативу благодійного та житлового-господарчого будівництва у Альсфельді. У 1952 році він був обраний до міської ради.
Восени 1956 року Вальтер Геріке повернувся на військову службу і був прийнятий у званні оберста до складу Бундесверу. Під його керівництвом в Альтенштадті (Верхня Баварія) була організована школа підготовки повітряно-десантних та аеромобільних підрозділів німецької армії.
12 вересня 1961 йому присвоєне звання бригадного генерала, 1 жовтня 1962, він замінив генерал-майора Ганса Кроха (також учасник висадки на Крит) на посаді командира 1-ї повітряно-десантної дивізії Бундесверу. 25 вересня 1963 Геріке був підвищений до генерал-майора.
Нагороди
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го і 3-го класу (12 років)
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938»
- Знак парашутиста Німеччини
- Залізний хрест
- 2-го класу (10 квітня 1940)
- 1-го класу (12 травня 1940)
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- лицарський хрест (14 червня 1941)
- дубове листя (№585; 17 вересня 1944)
- Нарукавна стрічка «Крит»
- Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»
- Нагрудний знак люфтваффе «За наземний бій»
- Німецький хрест в золоті (12 грудня 1943)
- Відзначений у Вермахтберіхт (10 червня 1944)
- Знак парашутиста США
- Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина», командорський хрест (25 березня 1965) — вручений Генріхом Любке за значний внесок у створення та розбудову Бундесверу.
Бібліографія
- Soldaten fallen vom Himmel, Schützen-Verlag, Berlin 1940
- Fallschirmjäger hier und da, Schützen-Verlag, Berlin 1941
- Von Malemes bis Chania - Kampf und Sieg des Sturmregiments, Verlag Die Wehrmacht, Berlin 1943
- Da gibt es kein zurück ...! - Streiflichter vom Kampf um Kreta, der Inselfestung im Mittelmeer, Fallschirmjäger-Verlag, Münster/Westfalen 1955
- Hurra, wir springen, Motz, Schongau 1974
- Unvergessen, Kreta 1941-1991, Druckhaus Goldammer, Scheinfeld 1991
- Dort oben auf dem Burglachberg, Luftlande- und Lufttransportschule, Altenstadt 1976
Література
- Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945. Friedburg, Germany: Podzun-Pallas, 2000. ISBN 3-7909-0284-5.
- Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. ISBN 978-3-938845-17-2.
- Thomas, Franz (1997). Die Eichenlaubträger 1939–1945 Band 1: A-K. Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN 978-3-7648-2299-6.
- Die Wehrmachtberichte 1939–1945 Band 3, 1. Januar 1944 bis 9. Mai 1945. München, Germany: Deutscher Taschenbuch Verlag GmbH & Co. KG. 1985.ISBN 978-3-423-05944-2.(нім.)
- Kurowski, Franz (1995). Knights of the Wehrmacht Knight's Cross Holders of the Fallschirmjäger. Atglen, PA: Schiffer Military. ISBN 978-0-88740-749-9.
Посилання
- Gericke, Walter. на lexikon-der-wehrmacht.de. (нім.)
- Walter Gericke. на desertwar.net. (англ.)
- Gericke, Walter — нагороди оберста Геріке (англ.)