Валєєв Рінар Салаватович

Рінар Салаватович Валєєв народився 22 серпня 1987 року в Одесі. Вихованець місцевої футбольної школи клубу «Чорноморець», де протягом 2001—2004 років виступав у ДЮФЛ. 2005 року тренувався з юнацькою командою нідерланського клубу «Де Графсхап», кольори якого на той час захищав його старший брат Руслан. Не зміг лишитися у Нідерландах через відсутність робочої візи, яку не можна було отримати у 16 років[1] та повернувся до Одеси. Протягом 2005—2006 років грав у низці таких аматорських клубів міста, як «Іван», «Сиграл» тощо.

Нарешті на початку 2007 року отримав запрошення від клубу з Вищої ліги «Чорноморця» та уклав з головним футбольним клубом Одеси свій перший контракт. Дебютував в основному складі 18 березня 2007 року, вийшовши на заміну у грі проти криворізького «Кривбаса» (2:3 на користь «червоно-білих»). Після цього Рінар почав регулярно потрапляти до основного складу команди. Однак вже з початком сезону 2007–2008 майже втратив місце в основі і виходив на поле здебільшого з лавки запасних. Того ж сезону дебютував у єврокубкових турнірах — на кубку Інтертото проти солігорського Шахтаря. Там же команда здобула срібні медалі разом із іншими десятьма командами, вийшли та програли у третьому раунді.

Невдовзі після початку сезону 2008–2009 років Валєєв було віддано в оренду до представника першої ліги алчевської «Сталі»[2]. У цій команді дебютував 23 серпня 2008 у матчі проти першолігового клубу «Княжа» із села Щасливого Бориспільського району Київської області (3:1 на користь «Сталі»)[3]. Всього за алчевців Рінар зіграв лише в одному сезоні, програвши 24 матчі у чемпіонаті країни, 2 у кубку та забивши лише один м'яч.

Влітку 2009 року повернувся з оренди і перед початком сезону 2009–2010 років підписав контракт із київською «Оболонню», що саме повернулася до Прем'єр-ліги. У київській команді Валєєв грав не більше ніж за свій попередній клуб — один сезон. За цей час Рінар зіграв 28 матчів у чемпіонаті країни та 2 у кубку, забивши за весь час один м'яч.

Протягом зимової перерви чемпіонату 2009–2010 років головний тренер «Оболоні», Юрій Максимов, перейшов до «Кривбаса», а Валєєв став одним з гравців, яких тренер по завершенні сезону запросив до свого нового клубу. За «червоно-білих» Рінар відіграв три сезони, грав як у національному чемпіонаті та і у кубку, а також у першості дублерів та молодіжному чемпіонаті. Разом футболіст відіграв за клуб майже 80 ігор та забив три голи у чемпіонаті (по одному на сезон). По закінченню сезону 2012–2013 років у клубі почалися проблеми з фінансуванням, через що команда не змогла узяти участі у матчі 30-го туру з луцькою «Волинню», тому криворіжцям було зараховано технічну поразку 0:3 на користь «хрестоносців»[4]. Згодом ФК «Кривбас» було оголошено банкрутом[5].

20 червня 2013 після розпуску «Кривбаса», Валєєв як вільний агент підписав дворічний контракт з одеським «Чорноморцем»[6]. Майже відразу з Рінаром до складу «моряків» потрапили колеги з колишнього клубу, що також опинилися у неприємній ситуації: Олексій Антонов, Володимир Прийомов та Сергій Самодін. У складі одеситів нападник вже вдруге дебютував 21 липня у матчі проти полтавської Ворскли (1:1). А також ще раз зіграв у єврокубковому турнірі, але цього разу у Лізі Європи. Рінар вийшов на поле під час матчу з молдовською «Дачією» на 75 хвилині, замінивши Олексія Гая. Того дня одесити програли з рахунком 2:1, однак пройшли «вовків» у розіграші Ліги Європи[7]. До кінця року Рінар так повноцінно й не заграв у клубі, після чого на початку 2014 року поїхав на перегляд до російського клубу «Мордовія», який на той час готувався переходити до вищого дивізіону Росії з Першості Футбольної Національної Ліги[8]. По завершенню сезону 2013–2014 у Рінара та одеського футбольного клубу закінчився контракт й вони його не стали продовжувати[9].

У березні 2015 року підписав контракт із маріупольським «Іллічівцем»[10].

У травні 2016 року став гравцем першолігового криворізького «Гірника», але вже на початку червня залишив команду[11].

У червні 2016 року став гравцем «Дачії»[12], але вже на початку липня за обопільною згодою сторін залишив кишинівський клуб[13].

11 серпня 2016 офіційно повернувся до складу маріупольського «Іллічівця»[14], але вже взимку 2016/17 залишив команду[15].

27 серпня 2020 року ЗМI повідомили, що гравець увійшов до складу одеського «Чорноморця»[16].

«Перемога» (2021 - н. ч.)

У червні 2021 року підписав контракт із командою Другої ліги «Перемога» із Дніпра.