Васильєв Володимир Вікторович

Володимир Вікторович Васильєв (рос. Влади́мир Ви́кторович Васи́льев; 18 квітня 1940, Москва, Російська РФСР) — радянський і російський артист балету, хореограф, педагог, Народний артист СРСР (1973). Чоловік і постійний сценічний партнер Катерини Максимової.

Васильєв Володимир Вікторович
Народився 18 квітня 1940(1940-04-18)[1][2] (81 рік)
Москва, РРФСР, СРСР[1]
Громадянство  СРСР
 Росія
 Литва
Діяльність актор, хореограф, балетмейстер, артист балету, театральний режисер, поет, педагог з балету, кінорежисер
Alma mater Російський університет театрального мистецтва
Заклад Російський університет театрального мистецтва
У шлюбі з Максимова Катерина Сергіївна
IMDb nm0890584
Нагороди та премії



 Васильєв Володимир Вікторович у Вікісховищі

Біографія

У 1958 році закінчив Московське хореографічне училище за класом М. М. Габовича.

26 серпня 1958 став солістом балетної трупи Большого театру, де пропрацював понад тридцять років.

Творчі здобутки

Дебютував у 1959 році в партії Данила («Кам'яна квітка» Прокоф'єва), рік по тому став першим виконавцем ролі Іванушки в балеті Родіона Щедріна «Коник-Горбоконик». Досконало оволодівши мистецтвом танцю, за роки кар'єри Васильєв станцював практично всі провідні партії класичних та сучасних балетів, серед яких — Базиль («Дон Кіхот» Мінкуса, 1961), Петрушка (однойменний балет Стравінського, 1964), Лускунчик (однойменний балет Чайковського, 1966), Спартак (однойменний балет Хачатуряна, 1968; Ленінська премія за 1970), Ромео («Ромео і Джульєтта» Прокоф'єва, 1973), принц Дезіре («Спляча красуня» Чайковського, 1973) та багато інших. Виступав також в балетах закордонних постановників  Ролана Петі, Моріса Бежара, Леоніда Мясіна. Васильєв створив яскраві, образи, що запам'ятовуються, найчастіше пропонуючи нове їх прочитання. Артист володіє високою технікою танцю, даром пластичного перевтілення і великою акторською майстерністю.

З 1971 Васильєв працював хореографом, поставив низку балетів на радянській та закордонній сцені, а також телебалети «Анюта» і «Дім при дорозі» на музику В. А. Гаврилина. Знімався у фільмах-балетах. У 1982 закінчив балетмейстерське відділення ГІТІСа, в 1982—1995 викладав там же хореографію.

Пише картини. Десять персональних виставок його живописних робіт пройшли у Москві, Санкт-Петербурзі, Пермі та інших містах.

Пише вірші. У 2001 році в Москві була опублікована збірка його віршів рос. «Цепочка дней».

Фільмографія

Акторські роботи:

  • «СРСР із відкритим серцем» (1961, фільм-концерт; соліст; реж. В. Катанян, Л. Крісті)
  • «Казка про Горбоконика» (1962, Іванушка; реж. А. Радунський, З. Тулубьєова)
  • «Москва в нотах» (1969, музичний телефільм)
  • «Викрадення» (1969, камео)
  • «Поручик Кіже» (1969, фильм-спектакль, головна роль)
  • «Трапеція» (1970, фільм-балет; Арлекін)
  • «Ромео та Джульєтта» (1974, відеозапис балетної вистави; Ромео)
  • «Спартак» (1977, фільм-балет; Спартак)
  • «Кам'яна квітка» (1978, Данило; спектакль ДАБТ СРСР, відеозапис)
  • «Лускунчик» (1978, Лускунчик-принц; спектакль ДАБТ СРСР, відеозапис)
  • «Жиголо і Жиголетта» (1980, Сід Котмен)
  • «Великий балет» (1980, фільм-концерт)
  • «50 років Театру ляльок Сергія Образцова» (1981, фільм-спектакль)
  • «Ностальгія» (1980, на музику російських композиторів; соліст; також — хореограф)
  • «Анюта» (1982, фільм-балет;Батько Анюти)
  • «Травіата» (1983, фільм-опера; матадор; реж. Франко Дзефіреллі)
  • «Фрагменти однієї біографії» (1985, на музику аргентинських композиторів; соліст; також — хореограф)
  • «Дім при дорозі» (1985, на музику В. А. Гаврилина за поемою О. Твардовського; Андрій)
  • «Фуете» (1986, Андрій Новіков / Майстер)
  • «Гран па в білу ніч» (1988, музичний фільм)
  • «Горбоконик» (1989, фільм-спектакль, казка-балет; Казкар)
  • «Євангеліє для лукавого» (1992, фільм-ораторія; центральні ролі)

Режисер:

  • «Макбет» (1980, фільм-балет; також — хореограф)
  • «Ці чарівні звуки» (1981, фільм-балет; також — балетмейстер)
  • «Світ Уланової» (1981, документальний; у співавт.)
  • «Анюта» (1982, у співавт.; також — хореограф)
  • «Я хочу танцювати» (1985, фільм-спектакль; також — хореограф)
  • «Будинок біля дороги» (1985, на музику В. А. Гаврилина за поемою О. Твардовського; співрежисер О. Белінського)
  • «Фуете» (1986, у співавт.; також — хореограф)

Документальне кіно:

  • «Дует» (1973, фільм, присвячений творчості К. Максимової та В. Васильєва)
  • «Катя і Володя» (1982, реж. Д. Делуш, Франція; фільм, присвячений творчості К. Максимової та В. Васильєва)
  • «І залишилося як завжди недомовлене щось...» (1990, фільм, присвячений творчості К. Максимової та В. Васильєва)
  • «Відображення» (2000, фільм про творчість В. Васильєва)
  • «Володимир Васильєв. Великий балет» (2005, 4 серії)

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.