Великодній хліб

Козунак — традиційний великодній хліб у Болгарії, а куліч — традиційний російських великодній хліб. Колач — традиційний чеський хліб, виготовлений на Різдво у формі кільця. Зазвичай три кільця складають один на одного, щоб зобразити Святу Трійцю. Білоруські, грузинські, словацікі й українські великодні хліби називають пасками, де часто подають багатий білий хліб і прикрашають зверху символами, включаючи хрести, квіти, коси, пшеницю або інші малюнки, що відображають аспекти православної та східно-католицької віри.

Румунія та Молдова також мають традиційну великодню випічку Паска (Pască). Румунська паска виготовляється з сиром (а також може включати фрукти, горіхи або шоколад для прикраси). Зазвичай його можна знайти поряд з іншим традиційним солодким хлібом, який румуни готують на Великдень та Різдво, — козунаком.[2]

Польський великодній хліб "Великодня бабка"

Баба або бабка — це також український, польський та білоруський хліб, який також виготовляють на Великдень[3] (не плутати з польським єврейським хлібом бабка). Замість того, щоб бути широким і круглим, як паска, бабка зазвичай висока і циліндрична, часто випікається на сковороді типу бундта. Він часто містить родзинки, суккад або апельсин і може бути крижаним зверху. Це набагато солодше паски. Бабка зазвичай виготовляється, як і паска, лише для святкування Великодньої неділі та воскресіння Христа.

Сирник — це пісочний хліб із сиром (схожий на сирник), який у російській православній культурі часто входить до великодніх кошиків разом із шинкою, ковбасами, смачними стравами, сиром та іншими товарами. Пісочне тісто готується з яєць та масла, сиру, вершкового сиру, меду, волоських горіхів, мигдалю, цукатів апельсинової кірки, вершків та кориці.[4]

Великодня піца — це квашений пикантний пиріг, типовий для деяких районів Центральної Італії, на основі пшеничного борошна, яєць, пекорино та пармезану, який традиційно подають на сніданок у Великодній ранок або як закуску під час Великоднього обіду у супроводі благословенних варених яєць, тіауколо та червоного вина[5] або, знову ж таки, подається на Великодньому понеділку на пікніку. Маючи таку ж форму, що і різдвяний хліб — панетоне, великодня піца з сиром є типовим продуктом регіону Марке, але також і Умбрійським (де, як традиційний харчовий продукт, вона отримала визнання P.A.T.). Існує також солодкий варіант із цукатами або без цукру та фіокки, тобто глазур безе з цукровими кульками.[6] Згідно з релігійною традицією, великодню піцу слід готувати у Великий четвер чи Страсну п’ятницю, щоб їсти її лише на Великдень, тобто наприкінці періоду посту та стриманости, продиктованого позикою.[7] Тоді, як було готово, було прийнято приносити великодню піцу в церкву, щоб її благословляли разом з іншими продуктами, які споживали у день Великодня.[8]

На Сардинії, Італія, хліб є частиною широкого соціального контексту. Це найважливіша їжа на Сардинії, а також по всій Італії та Середземномор’ї. "Хліб є зв'язком економічних, політичних, естетичних, соціальних, символічних та проблем здоров'я". 29 Хліб символізує життя У селянській приказці згадується: "Chie hat pane mai non morit - той, у кого є хліб, ніколи не вмирає". Хліб важливий для релігійних цілей. Луїза Фоа описала хліб у своєму житті після одруження та на свято Великодня. З хліба робили хрест, щоб зобразити розп’яття Ісуса Христа. Оскільки вони були одружені, їм потрібно було це їсти разом. Вони б поділились своїм життям зараз, і вони також повинні розділити свій "хрест" разом (своїм життєвим тягарем). "Хліб був продуктом їхнього союзу, і його спільне споживання підтвердило їхню взаємозалежність". 30 З цього ми стверджуємо, що хліб також відображає повідомлення, а не є предметом виключно для споживання та харчування. Два види пасхального хліба описані в статті Куніганса. Один містив дві точки, і яйце, покрите хрестом. "Яйце та пункти, що нагадують птахів у польоті, говорять про родючість, сексуальність та продовження роду - основні теми Великодня та його язичницьких попередників" .: 41 Другий хліб був розроблений, щоб не мати загальної форми, а скоріше спечений для оточення яйце, з нанесеними на нього ініціалами ВР. Ініціали BP означають щасливу Пасху або "щасливу Пасху". "Букви, а не форми, виражають значення. Букви символізують цивілізацію і ... значення".[9]^:41