Великодня піца
Велико́дня пі́ца (італ. Pizza di Pasqua), яку в деяких районах також називають зроста́юча па́ска (італ. crescia di Pasqua), велико́дня па́ска (італ. torta di Pasqua), си́рна па́ска (італ. torta al formaggio) — квашений пикантний пиріг, типовий для багатьох районів Центральної Італії на основі пшеничного борошна, яйця, пекорино і пармезану. Традиційно подається на сніданок у Великодній ранок[1] або як закуска під час Великоднього обіду, його супроводжують благословенними вареними яйцями, тіауколо та червоним вином[2] або, знову ж таки, подають на Великодньому понеділку на пікніку. Маючи таку ж форму, що і панеттоне, піца ді Паква з сиром є типовим продуктом регіону Марке, але також і Умбрійським (де, як традиційний харчовий продукт, вона отримала визнання PAT). Є також солодкий варіант. Особливістю цього продукту є його форма, надана конкретною формою, в якій його квасять, а потім випікають у духовці: спочатку в глиняному посуді[3] сьогодні в алюмінію він має розкльошену форму.
Умбрійська великодня піца | |
Тип | Великодній хліб |
---|---|
Походження | Італія |
Регіон чи країна | Марке, Умбрія, Лаціо, Абруццо, Молізе |
Входить у національні кухні | Італії |
Температура подачі | кімнатна температура |
Схожі страви | Паска, Артос, Бабка, Великодня голубка, Паастол, Калач, Козонак, Куліч, Орназо, Пинця, Фолар, Хрестова булочка, Цурекі |
|
Етимологія
Назву піца тут слід розуміти не в недавньому значенні, яке поширилося на італійську через неаполітанську мову, а в оригінальному середньовічному латинському значенні "фокачча"[4] таким чином припускаючи давнє походження страви. Подібні препарати ('Pizza alla rustica', 'Pizza di Ricotta') можна знайти в посібниках з кулінарії початку 19 століття, таких як Вінченцо Аньолетті.[5]
Витоки
За традицією, великодня піца вперше була виготовлена в середньовіччі монахинями монастиря кларисів Санта-Марія-Маддалена в Серра-де-Конті поблизу Анкони.[2][6] Назва crescia (під якою вона відома в усьому регіоні Марке) позначає "ріст" (іт. "Crescita"), тобто ріст тіста внаслідок процесу закваски під час випікання. Перші згадки про приготування великодньої піци можна знайти в кулінарній книзі, написаній монахинями і датованій 1848 роком, під назвою Memorie delle cresce di Pasqua fatte nel 1848 ("Спогади про великодню піцу, зроблені в 1848 році"), і, пізніше, в анонімній кулінарній книзі Лорето 1864 року під назвою Il cuoco delle Marche ("Кухар Марке").[7]
Рецепт крізь століття
Старовинний рецепт
Книги рецептів, що датуються 1800-ми роками, описують рецепт наступним чином: "Для 3 креші та одного для батька сповідника потрібно 16 фунтів борошна, половина молока, яйця 40, 3 унції солі, перець, унція і половина сала, 3 фунти сухого сиру та 8 свіжого сиру, включені з очима, 2 маленькі фольєти олії та половина паоло хорошого шафрану, і цієї дози вистачає на 24 людини та батька сповідника".[8] 40 яєць, передбачених цим рецептом, повинні були пам’ятати 40 днів Великого посту.[9] Альтернативний рецепт, описаний у Memorie delle crescie di Pasqua fatte 1848 року, вимагає "борошна 50 фунтів, тертого старого сиру 10 фунтів, свіжого сиру на розсуд, молока 3 з половиною глечика, олії 4 фунта з половиною або стільки, скільки потрібно, сіль 1 фунт 3 унції, перець 3 унції".[6]
Сучасний рецепт
Основними інгредієнтами є пшеничне борошно, яйця, тертий пекорино, тертий пармезан (або грана падано), нарізаний сир пекорино, оливкова олія некрови, сіль, перець, натуральні дріжджі та молоко.[3][10][11] Деякі рецепти включають додавання інших інгредієнтів, таких як шафран, або їх заміну подібними інгредієнтами, наприклад салом або маслом замість олії та сиром Емменталь замість пекорино.[12][13] Тісто потрібно обробляти протягом тривалого часу, щоб забезпечити утворення клейкової сітки та сприяти заквасці. Потім тісто ділять і поміщають у спеціальні формочки, які, накривши та зберігаючи у вологому місці, піддаються тривалому заквашуванню, а потім, згідно традиції, готують у дров'яній печі (раніше їх приносили до сусідньої пекарні готувати).[14]
Релігійна традиція
Згідно з релігійною традицією, великодню піцу слід готувати у Великий Четвер чи Страсну п’ятницю, щоб їсти її на Великдень, після періоду посту та стриманости, який диктує Великий піст.[15] Після готовности було прийнято приносити великодню піцу до церкви, щоб її благословляли разом з іншими продуктами, які споживали у день Великодня. [16]
Солодкий варіант
У районах Умбрії-Марке також є солодкий варіант. Цей солодкий пиріг, без сиру, із цукатами чи без, окрім присутності цукру, має ще і фіокку, тобто безе, глазурований цукровими кульками.[17]
Примітки
- Colazione di Pasqua in Umbria (Italian). Umbria tua. Процитовано 9 травня 2019.
- Bartolomei, Donatella (11 квітня 2014). КУХНЯ СВЯТ: ЗРОСТАЮЧІ СИР. AIFB (it-IT). Процитовано 2 травня 2021.
- Gosetti (1967) p. 623
- «Pizza» (it). Vocabolario Treccani. https://www.treccani.it/vocabolario/pizza/. Процитовано 5 квітня 2021. «...consistente, per es., in Umbria e in Toscana in una focaccia di farina, uova, formaggio, pepe e ciccioli, lievitata e ben cresciuta.»
- Faccioli (1987), pp. 783-784
- Lucchetti (2012), p. 50
- Tommaso Lucchetti; Maria Brandozzi (2014). La mensa di Pasqua: riti e piatti della tradizione marchigiana (Italian). Camera di Commercio di Ascoli Piceno. с. 34. Процитовано 11 травня 2019.
- Lucchetti (2010)
- La colazione di Pasqua nelle Marche: le ricette della tradizione (Italian). Destinazione Marche. Процитовано 4 грудня 2016.
- Pizza di Pasqua umbra (Italian). giallo zafferano. Процитовано 8 травня 2019.
- Ada Boni (1995). La cucina regionale Italiana (Italian). Roma: Newton Compton. с. 346. ISBN 8879839411.
- Carlo Grassetti; Annalisa Breschi (1999). La cucina umbra (Italian). Assisi. с. 13.
- Piero Luigi Menichetti; Luciana Menichetti Panfili (1976). Vecchia cucina eugubina (Italian). Città di Castello. с. 68–69.
- La torta al formaggio umbra anche conosciuta come pizza di Pasqua (Italian). Mangiarebuono. Процитовано 9 травня 2019.
- A Fano non é Pasqua senza la pizza al formaggio! (Italian). DestinazioneFano. Процитовано 8 травня 2019.
- Pizza di Pasqua (Crescia al formaggio) (Italian). Il Datterino di Artusi. Процитовано 8 травня 2019.
- Torta di Pasqua dolce: la ricetta tipica della 'pizza' della colazione pasquale umbra (Italian). assisi news. 14 квітня 2019. Процитовано 8 травня 2019.
Джерела
- Gosetti Della Salda, Anna (1967). Le ricette regionali italiane (Italian). Milano: Solares.
- Faccioli, Emilio (1987). L'Arte della cucina in Italia (італ.). Milano: Einaudi.
- Tommaso Lucchetti (2010). La cucina dello spirito. Storie, segreti, ricette della mensa monastica dal Piceno alle Marche (Italian). Ancona: Il Lavoro Editoriale. ISBN 978-88-7663-462-8.
- Tommaso Lucchetti (2012). La cucina delle monache. I ricettari delle clarisse di Serra de' Conti (Italian). Ancona: Il Lavoro Editoriale. ISBN 978-88-7663-672-1.