Вельбівно
Вельбівно (до 2009 — Вільбівне[1]) — село в Україні, в Острозькому районі Рівненської області.
село Вельбівно | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Рівненська область |
Район/міськрада | Острозький |
Рада | Вельбівненська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA56060450100094492 |
Облікова картка | село Вельбівно |
Основні дані | |
Засноване | 1542 |
Населення | 1771 осіб (2001) |
Площа | 6,332 км² |
Густота населення | 279,69 осіб/км² |
Поштовий індекс | 35809 |
Телефонний код | +380 3654 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 50°21′35″ пн. ш. 26°34′00″ сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
194 м |
Водойми | річка Горинь |
Найближча залізнична станція | Могиляни, Бадівка |
Місцева влада | |
Адреса ради | 35809, Рівненська обл., Острозький р-н, с.Вельбівне, вул.Гагаріна,18 |
Карта | |
Вельбівно | |
Вельбівно | |
Мапа | |
|
Географія
Село розташоване на правому березі річки Горинь. Знаходиться на сході Острозького району, за 5 км від районного центру м. Острог, на межі з Хмельницькою областю, через Вельбівно проходить автошлях Н25.
Розташування:
Історія
Перша згадка про село датується 1542 роком (поділ земель князя Іллі Острозького між Беатою та Гальшкою). В 1576 році Костянтин-Василь Острозький повертає собі Острог і Острозьку волость. 1593 рік — село передається Олізару Єрличу. До 1621 року — під владою Я. Острозького, до 1654 — А.-А. Ходкевич.
З 1654 року і до кінця 18 століття належить князям Яблоновським. В 1780 році князь Яблоновський виділяє землі для будівництва церкви Преображення Господнього (в 1941 році церкву спалили німці, в 1990-х почалася побудова нової церкви на тому місці), діяла церковно-приходська школа на 25 хлопців. В 1917—19рр — зміна 3 влад, багато селян пішли до І Кінної Армії .
У 1906 році село Кривинської волості Острозького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 3 верст, від волості 9. Дворів 259, мешканців 1382[2].
1919—39 роки — село під владою Польщі, недалеко проходив кордон з УСРР(село Солов'є), 1939–1941 роки — відновлення радянської влади, 1941—44 — німецька окупація. В 50-х роках будується восьмирічна школа, колгосп, дитячі ясла. В 1980 році будується нова десятирічна школа.
3 серпня 2014 року архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон звершив чин освячення храму на честь Покрови Пресвятої Богородиці та очолив Божественну літургію[3].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 1799 осіб, з яких 866 чоловіків та 933 жінки.[4]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1766 осіб.[5] 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову.[6]
Відомі люди
У селі похований поет Криловець Анатолій Олександрович.
У селі народився Головко Семен Прокопович (1889-1937) - український громадський діяч в Харбіні (1915-1921)
Примітки
- Постанова про уточнення назви села[недоступне посилання з травня 2019]
- Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
- Новини Рівненської єпархії. Архів оригіналу за 11-08-2014. Процитовано 13-08-2014.
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
Література
- Цинкаловський О. Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984—1986.
Посилання
- Погода в селі Вельбівно
- Спогади Михальчук Євгенії Павлівни, вчительки початкових класів Вельбівненської школи
- Вельбівненська ЗОШ І-ІІІ ступенів
- Зображення села Вельбівно