Веслоніс американський
Веслоніс американський,[1] або північноамериканський[2] (Polyodon spathula) — прісноводна риба з ряду осетереподібних, єдиний представник монотипового роду Веслоніс (Polyodon). Переважно живе в озері Ері та річці Міссісіпі, а також у деяких річках, що впадають у Мексиканську затоку. Єдиний вид осетроподібних, що живиться планктоном, фітопланктоном і детритом, плаває з постійно відкритим ротом відціджує його зябровими щетинками. Також живиться двостулковими і Ракоподібними.
? Веслоніс американський | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
| Polyodon spathula (Walbaum, 1792) | ||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||
Довжина сягає 2 м, а маса — 75 кг. Має рострум веслоподібної форми, який складає близько третини всієї довжини тіла. Вважається, що цей ніс має чутливі електрорецептори для виявлення поживи[3], а також для навігації під час міграцій до нерестовищ. Нерест починається у квітні — травні, коли температура води рівна +14…+16 °C. Ікру відкладає на ґрунт на глибині близько 5 метрів (82—290 тисяч ікринок). Під час нересту часто утворює великі скупчення.
Через м'ясо та ікру має важливе промислове значення в Північній Америці.
Розмноження
Ознакою, яка свідчить про готовність самок до нересту, є опукле, відвисле і м'яке черевце. Самці у переднерестовий період мають добре виражений «шлюбний» наряд, тобто, «перлові» висипи переважно на голові і рострумі. Для визначення готовності самок до нересту застосовують біопсію, тобто щупом, під гострим кутом до повверхні тіла, роблять прокол у черевній порожнині на глибину 6-8 см і дістають кілька ікринок, які на 1-2 хв опускають у киплячу воду. Потім ікринки виймають і розрізають навпіл. За розташуванням зародкового диску визначають ступінь її зрілості. У самок, готових до нересту, ядро лежить щільно біля оболонки. Для стимулювання дозрівання плідників використовують гіпофізи осетрових риб.
Веслоніс північноамериканський в Україні
Перша спроба інтродукції веслоноса із США в Україну відбулася у 1974 р. На початку 1980-х р.р. через аварійну ситуацію весь вирощений матеріал був втрачений. Вдруге ембріони веслоноса були завезені у 1991 р. із Росії, де до того часу вже почалися роботи з відтворення. Спочатку ними займався Одеський рибкомбінат, а з 2000 р. веслоніс з'явився у водоймах рибного господарства «Черкасирибгосп». Станом на 2008 рік багато рибних господарств України займаються вирощуванням веслоносів, а Одеський рибкомбінат, та «Черкасирибгосп» отримали статус репродукторів.
Господарське значення
Планктоноїдний веслоніс спокійно уживається в загальних водоймах з іншими рибами: коропом, товстолобом і білим амуром. При цьому має ті ж цінні смакові якості, що й інші осетрові. Енергетична цінність його м'яса близька з м'ясом білуги, делікатесна чорна ікра ні в чому не поступається власне осетровій. А відсутність дрібних кісток і луски, а також високий (понад 60%), вихід м'яса і зручність у переробці дозволяє вважати веслоноса однією з найцінніших прісноводних риб.
Примітки
- Куцоконь Ю., Квач Ю. Українські назви міног і риб фауни України для наукового вжитку // Біологічні студії. — 2012. — Т. 6, №2. — С. 199—220. Архів оригіналу за 23 червня 2013.
- УДК 597.2/5(477) Ю. В. Мовчан «Риби України (таксономія, номенклатура, зауваження)» — Збірник праць Зоологічного музею, 2008–2009, № 40 PDF
- David F. Russell, Lon A. Wilkens and Frank Moss, Use of behavioural stochastic resonance by paddle fish for feeding, Nature 402, 291–294 (18 листопада 1999), DOI:10.1038/46279
Посилання
- Комітет підводного полювання, стрільби по мішенях і фридайвінгу України (рос.)[недоступне посилання з червня 2019]