Войцех Ковальчик

З юних років виступав у варшавських клубах. Закінчив лише шість класів початкової школи. Розпочинав в «Олімпії», після чого виступав декілька років у «Полонезі». У листопаді 1990 року перейшов до варшавської «Легії». Справжнім проривом у кар'єрі гравця для Войцеха стала поява у матчі-відповіді 1/4 фіналу Кубка володарів кубків проти «Сампдорії» 20 березня 1991 року, в якому він відзначився двома голами, дозволивши «Легії» дістатися до півфіналу. Незабаром потрапив до збірної Польщі, де дебютував 21 серпня 1991 року в матчі проти Швеції.

У 1992 році разом з олімпійською збірною Польщі завоював срібну медаль на Олімпійських іграх у Барселоні. На цьому турнірі став другим найкращим бомбардиром, поступившись лише партнеру по команді Анджею Юсковяку. Після поразки від «Хайдука» (Спліт), яка не дозволила «Легії» вийти до Ліги чемпіонів, був виставлений на трансфер. У вересні 1994 року, по ходу сезону 1994/95, перейшов до іспанського «Реал Бетісу» за 1 750 000 доларів. У 1998/99 роках виступав в оренді за «Лас-Пальмас». 2001 року знову грав у «Легії». Потім виїхав на Кіпр, де виступав за місцеві «Анортосіс Фамагуста» (2001—2003) та АПОЕЛ Нікосія (2003—2004). У сезоні 2004/05 років перебував у статусі вільного агента. Починаючи з сезону 2005/06 років виступав в А-клясі за АЗС «Абсольвент» (Варшава) (його партнером по команді була інша зірка «Легії» — Кшиштоф Іваницький).

Найбільших успіхів досяг у «Легії». Протягом виступів у «Легії» зіграв 151 матч та відзначився 54-а голами. Разом з командою вигравав чемпіонат Польщі в 1994, 1995 та 2002 роках, а також Кубок та Суперкубок Польщі 1994 року. У футболці «Анотосіса» завоював кубок Кіпру та звання найкращого бомбардира місцевого чемпіонату 2002 року. Найкраще порозумівся з Янушем Вуйчиком, під керівництвом якого виступав в олімпійській збірній Польщі (1991—1992), в «Легії» (1992—1993), а також збірній Польщі (1997—1999).

У 2018 році став граючим головним тренером КТС «Вешло» (Варшава)[1][2].

Разом зі спортивним журналістом Кшиштофом Становським написав книгу «Коваль. Правдива історія». Спочатку була доступна по частинам на сторінках «Przegląd Sportowy» та «Tempa». Однією книгою весь матеріал опублікований 2003 року видавництвом «Zysk i s-ka». Книга викликала багато суперечок, тому що автор правдиво показує кулуарне футбольне співтовариство в Польщі. Популярність гравця, прямота висловлювань, чесність та його стиль зробили книгу однією з бестселерів 2003 року, а в 2012 році видавництвом «Buchmann» її перевидало.

Співпрацював з редакцією телеканалу Polsat Sport, де займався аналізом та коментарями до футбольних подій[3]. У 2017 році Polsat припинила співпрацю з Ковальчиком, причиною такого рішення були вульгарні записи в Твіттері, пов'язані з політичними питаннями[4].

У 2018 році він почав вести власну колонку на порталі Weszło.com[5].

У збірній Польщі виступав з 1991 по 1999 рік, зіграв 39 матчів та відзначився 11 голами. Востаннє футболку національної збірної одягав 10 лютого 1999 року в нічийному (1:1) поєдинку проти Фінляндії. На першій же хвилині цього матчу відзначився голом, який став 1000-м для збірної Польщі.

№	Дата	Місце	Суперник	Результат	Змагання	Грав	Примітки
1.	21 серпня 1991	Гдиня	Швеція	2-0	товариський	90'
2.	11 вересня 1991	Ейндговен	Нідерланди	1-1	товариський	з 72'
3.	13 листопада 1991	Познань	Англія	1-1	квал. Євро 1992	з 79'
4.	19 травня 1992	Зальцбург	Австрія	4-2	товариський	90'
5.	26 серпня 1992	Якобстад	Фінляндія	0-0	товариський	з55'
6.	9 вересня 1992	Мелець	Ізраїль	1-1	товариський	90'
7.	23 вересня 1992	Познань	Туреччина	1-0	квал. ЧС 1994	з 62'
8.	14 жовтня 1992	Роттердам	Нідерланди	2-2	квал. ЧС 1994	до 67
9.	26 листопада 1992	Буенос-Айрес	Аргентина	0-2	товариський	90'
10.	29 листопада 1992	Монтевідео	Уругвай	1-0	товариський	з 46'
11.	1 лютого 1993	Нікосія	Кіпр	0-0	товариський	90'
12.	3 лютого 1993	Рамат-Ган	Ізраїль	0-0	товариський	90'
13.	27 жовтня 1993	Стамбул	Туреччина	1-2	квал. ЧС 1994	до 54'
14.	17 листопада 1993	Познань	Нідерланди	1-3	квал. ЧС 1994	90'
15.	9 лютого 1994	Санта-Крус-де-Тенерифе	Іспанія	1-1	товариський	90'
16.	23 березня 1994	Салоніки	Греція	0-0	товариський	до 45'
17.	4 травня 1994	Краків	Угорщина	3-2	товариський	90'
18.	17 травня 1994	Катовиці	Австрія	3-4	товариський	до 45'
19.	17 серпня 1994	Радом	Білорусь	1-1	товариський	до 45'
20.	4 вересня 1994	Рамат-Ган	Ізраїль	1-2	квал. Євро 1996	90'
21.	25 квітня 1995	Забже	Ізраїль	4-3	квал. Євро 1996	90'
22.	7 червня 1995	Забже	Словаччина	5-0	квал. Євро 1996	до 45'
23.	29 червня 1995	Ресіфі	Бразилія	1-2	товариський	до 63'
24.	16 серпня 1995	Париж	Франція	1-1	квал. Євро 1996	до 61'
25.	1 травня 1996	Мелець	Білорусь	1-1	товариський	90'	кап.
26.	2 червня 1996	Москва	Росія	0-2	товариський	до 39'	кап.
27.	26 лютого 1997	Гоянія	Бразилія	2-4	товариський	з 46'
28.	12 березня 1997	Острава	Чехія	1-2	товариський	до 80'
29.	2 квітня 1997	Хожув	Італія	0-0	квал. ЧС 1998	з 44'
30.	6 вересня 1997	Варшава	Угорщина	1-0	товариський	90'
31.	24 вересня 1997	Ольштин	Литва	2-0	товариський	до 69'
32.	7 жовтня 1997	Кишинів	Молдова	3-0	квал. ЧС 1998	до 60'
33.	25 березня 1998	Варшава	Словенія	2-0	товариський	до 69'
34.	22 квітня 1998	Осієк	Хорватія	1-4	товариський	до 79'
35.	10 листопада 1998	Братислава	Словаччина	3-1	товариський	до 81'
36.	3 лютого 1999	Та-Калі	Мальта	1-0	товариський	до 71'
37.	10 лютого 1999	Та-Калі	Фінляндія	1-1	товариський	90'
38.	27 березня 1999	Лондон	Англія	1-3	квал. Євро 2000	з 68'
39.	31 березня 1999	Хожув	Швеція	0-1	квал. Євро 2000	з 70'

• Войцех Ковальчик на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Профіль футболіста на сайті soccerway.com (англ.) (нім.)
• Войцех Ковальчик на сайті transfermarkt.com (англ.) (нім.) (італ.) (ісп.) (порт.) (пол.) (нід.)
• Войцех Ковальчик на сайті PlaymakerStats.com (англ.)
• Войцех Ковальчик на сайті 90minut.pl (пол.)
• Профіль гравця на сайті soccerpunter.com
• Профіль гравця на сайті footballdatabase.eu
• Профіль гравця на сайті worldfootball.net
• Профіль гравця на сайті bdfutbol.com
• Профіль гравця на сайті eu-football.info
• Профіль гравця Архівовано 4 вересня 2011 у Wayback Machine. на сайті sports-reference.com
• Біографія Архівовано 11 січня 2019 у Wayback Machine. на сайті olimpijski.pl