Волиця (Шепетівський район)

Во́лиця, Вілька — село в Україні, у Славутському районі Хмельницької області. Населення становить 411 осіб. Орган місцевого самоврядування — Волицька сільська рада.

село Волиця
Герб Прапор
Країна  Україна
Область Хмельницька область
Район/міськрада Славутський
Рада Волицька сільська рада
Основні дані
Засноване 1593
Населення 411
Площа 1,85 км²
Густота населення 222,16 осіб/км²
Поштовий індекс 30071
Телефонний код +380 3842
Географічні дані
Географічні координати 50°23′04″ пн. ш. 26°51′01″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 223 м
Місцева влада
Адреса ради 30071, Хмельницька обл., Славутський р-н, с. Волиця
Карта
Волиця
Волиця
Мапа

Історія

Село належало Острозьким, з 1753 року Яблоновським. У 1848 році викуплене поміщиком Біньковським.

Волиця на мапі 1867 року

Відносилось до Кривинської волості, Острозького повіту, Волинської губернії.

У 1906 році село Аннопільської волості Острозького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 20 верст, від волості 7. Дворів 77, мешканців 558[1].

Під час Голодомору 1932-33 років в селі від голоду померло 28 чоловік.

В роки Другої Світової війни радянські партизани пустили під укіс два німецьких ешелони, знищили три автомашини. Нацисти за допомогу населення партизанам розстріляли у Волиці 54, у Губельцях — 48 чоловік, спалили понад 100 хат. За проявлену під час війни мужність 70 жителів нагороджено орденами і медалями СРСР.

У Волиці була розміщена центральна садиба колгоспу «Червона зірка», за яким було закріплено 2 тисячі гектарів орної землі. Провідною галуззю господарства—рільництво та м'ясо-молочне тваринництво. Допоміжні галузі — бджільництво, овочівництво та садівництво.

Станом на 1970 рік у селі були: початкова школа, клуб, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт.

Символіка

Затверджена 15 вересня 2015 р. рiшенням № 2/2015 LVII сесії сільської ради IV скликання.

Герб

Щит розтятий, у правому зеленому полі Святий Миколай в срібному одязі з золотим шитвом, у єпископській митрі, у правій руці тримає золотий єпископський жезл, у лівій — золоту розкриту Біблію; у лівому золотому полі червоний птах Фенікс. Щит облямований золотим декоративним картушем і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «Волиця» і дата «1593».

Зелений колір — символ поля і лісу. Святий Миколай — символ Свято-Миколаївського храму, покровитель села. Птах Фенікс — символ відродження села, яке було спалене в роки Великої Вітчизняної війни. Корона означає статус населеного пункту. 1593 — рік першої писемної згадки про село.

Прапор

Квадратне полотнище складається з двох рівношироких вертикальних смуг, на жовтій від древка три зелених листка липи, вільна смуга — зелена. Три листка липи — символ старовинного парку Липинських, що існував колись в селі.

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 532 особи, з яких 248 чоловіків та 284 жінки[2].

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 406 осіб[3]. 100 % населення вказало своєю рідною мовою українську мову[4].

Станом на 1 січня 2011 року в селі проживала 301 особа, у тому числі дітей дошкільного віку — 22, шкільного віку -34, громадян пенсійного віку — 113, працюючих громадян — 61.

Відомі люди

У селі народилися українські мовознавці Гуйванюк Ніна Василівна та Царук Олександр Васильович.

Примітки
  1. Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с.
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Хмельницька область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Хмельницька область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.

Література

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.